Справа № 2-2866

2010  року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

05 липня 2010 року Солом'янський районний суд м.Киева

      в складі : головуючого – судді:    Лазаренко В.В.

           при секретарі:    Сітайло Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В :

      Сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 17 листопада 1984 року. Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син – ОСОБА_3.

  Позивач  звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 50% від усіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 травня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача витрати, пов’язані з наданням юридичної допомоги, а також судового збору у розмірі 60,00 грн.  

  Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги  на утримання дитини чим ставить її та дитину в скрутне матеріальне становище.

      В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі і просила їх задовольнити.  

      Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивачки  визнав  частково, посилаючись на те, що він  отримує невеликій дохід щомісяця і просить ухвалити  рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини в розмірі меншому ніж 50% його доходу, оскільки  сплата 50% позивачці щомісяця також поставить його в скрутне матеріальне становище.

      Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,  суд  вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

  Судом встановлено, що з 17 листопада 1984 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились у шлюбі( а.с.8).

  Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син – ОСОБА_3 (а.с.7), який знаходиться на утриманні позивачки.

  Відповідач  проживає окремо від дитини, матеріальної допомоги на утримання сина позивачці не надає.

  Відповідач працює кабельником-спаювальником в Київській міський філії ВАТ «Укртелеком» ЦТП №2 і отримує заробітну плату  щомісяця в середньому 3700 гривень, з відрахуванням  податків та утримань.

  Згідно ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

  Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків  хто проживає окремо від дитини  може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або)  у твердій грошовій сумі.

  Враховуючи обставини викладені вище, в тому числі і майновий стан відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у розмірі 30% від усіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 травня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, оскільки, як встановлено судом, його утримує матір, а на відповідача законом покладено обов’язок утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.

  Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору в сумі 60 гривень (а.с.1,2).

 Крім цього, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави  витрати на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, від сплати яких позивач була звільнена згідно ч.3 ст.81 ЦПК України.

Між тим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно з ст.56 ч.1 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Позивачем не надано суду доказів де і хто саме надавав їй правову допомогу, а також немає жодних підтверджень суми витрат на правову допомогу.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат понесених ним на правову допомогу відмовити.  

     Керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 180-183 СК України, суд, -  

    В И Р І Ш И В :

   Позов задовольнити частково.

   Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 30% від усіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 травня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

  Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 60,00 гривень.

  Стягнути ОСОБА_2 на користь держави  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

  В задоволенні інших вимог – відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Солом`янського районного суду м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

    Апеляційна скарга на рішення суду продається до Апеляційного суду м.Києва  через Солом`янський районний суд м.Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

        Суддя:   (підпис)