Справа № 2а – 897/2010
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 липня 2010 року
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі:
головуючого – судді Едера П.Т.
при секретарі Юрчишин О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області, ОСОБА_4 управління Державного казначейства України у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, стягнення витрат на отримання правової допомоги, –
у с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 11 травня 2010 року звернувся до суду із позовом до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області, ОСОБА_4 управління Державного казначейства України у Львівській області про стягнення витрат на отримання правової допомоги, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВС №202164 винесену 28.04.2010 року інспектором ДПС БДПС м.Львова ОСОБА_5 відносно нього.
В своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що 28 квітня 2010 року о 21.45 год. їхав автомобілем НОМЕР_1 по Левандівському мості, на якому був зупинений інспектором ДПС БДПС ВДАІ м.Львова ОСОБА_5. Зупинившись перед автомобілем інспектора ДАІ , він, ОСОБА_1, розстібнув ремінь безпеки, щоб підготувати документи для перевірки, які знаходились у внутрішній кишені його куртки. В той момент до його автомобіля підійшов інспектор ДАІ попросив документи для перевірки, які він на той момент вже дістав з куртки. Пояснює, що коли інспектор побачив позивача з розстібнутим ременем безпеки, не захотів слухати жодних пояснень, і пішов складати протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1. В автомобілі з позивачем були присутні пасажири ОСОБА_6 та ОСОБА_7, однак їх пояснення інспектор ДАІ відмовився слухати. Позивач з даною постановою не погоджується, вважає її незаконною і підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, зіславшись на обставини, викладені у поданому до суду позові. Просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав, зіславшись на обставини, викладені у поданому до суду позові. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_9 в судовому засідання проти позову заперечила, вважає його безпідставним, просила в позові відмовити, вважає, що дотримана ст.251 КУпАП, протокол про притягнення до адміністративної відповідальності складений без порушень чинного законодавства. Позивач безпідставно звинувачує інспектора з метою уникнення відповідальності.
Представник відповідача ОСОБА_4 управління Державного казначейства України у Львівській області ОСОБА_10 в судовому засідання підтримала письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи, та додатково пояснила, що Головне управління, як співвідповідач по даній справі не в змозі скористатись наданими правами, оскільки не є учасником даних спірних правовідносин і не володіє будь-якими фактичними даними на підставі яких, суд може встановити наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Позовні вимоги, які просить задовольнити позивач жодним чтном не стосуються компетенції ОСОБА_4 управління, оскільки позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення, винесеної працівниками ДАІ БДПС ВДАІ та стягнути з ЛМУ ДАІ УМВС України 300 гривень витрат на правову допомогу.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до протоколу серія ВС № 159449 від 28.04.2010 року, 28 квітня 2010 року о 21.45 год. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м.Львова по вул.Сяйво-Городоцька керував транспортним засобом з не- пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3 «в» Правил дорожнього руху України.
Згідно постанови серія ВС №202164 від 28.04.2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.4 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 гривні.
Згідно п.2.3 «в» Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, непристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засідання показав, що 28 квітня 2010 року о 21.45 год. в м.Львові на вул.Сяйво-Городоцька, зупинив автомобіль ОСОБА_1, оскільки побачив, що водій керував транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки. Йому було це чітко видно, так як на Левандівському мості було освітлення ліхтарями. Підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення. Водій ОСОБА_1 спочатку визнавав , що іхав з не пристебнутим ременем безпеки, однак після того як з його автомобіля вийшов пасажир, котрий розказував йому як писати в протоколі пояснення ОСОБА_1 змінив свою позицію. Пасажир поводив себе зухвало, агресивно та заважав складати протокол.
Суд приймає до уваги показання свідка інспектора ДПС ОСОБА_5, оскільки вони є послідовними і знаходяться в об’єктивному та логічному зв’язку з іншими доказами по справі.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засідання показав, що їхав в якості пасажира з ОСОБА_1 на задньому сидінні автомобіля. На Левандівському мості позивач був зупинений інспектором ДАІ. ОСОБА_6 заперечив той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки, оскільки бачив, що він відстебнув ремінь безпеки для того, щоб дістати документи з внутрішньої кишені куртки для перервірки. Інспектору своє прізвище не називав і не заявляв, що є свідком.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Під час розгляду справи в суді не було встановлено порушень зназначених вище норм, тому суд дійшов висновку про відсутність достатніх обґрунтувань позивача щодо незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, а з цього випливає те, що в скасуванні постанови ВС №202264 в справі про адміністративне правопорушення від 28 квітня 2010 року слід відмовити.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення ВС №202164 від 28 квітня 2010 року відповідає вимогам чинного законодавства України, отже в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Керуючись ст. ст. 251, 268, 283, 287, 288, 289 КУпАП , ст.ст. 2, 7-12, 14-15, 18,19,ч.2 ст.71, 86, 158, 159, 160, 161, 162 КАС України , п.2.3 «в» ПДР України, суд –
Постановив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області, ОСОБА_4 управління Державного казначейства України у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, стягнення витрат на отримання правової допомоги – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Едер П.Т.