Справа: №2-1097/10р.
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
30 червня 2010року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючої судді Баєвої О.І.
при секретарі Харечка І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» про повернення строкового банківського вкладу та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
установив:
26.02.2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь 26935,28грн. згідно договору банківського вкладу та 2289,50грн відсотків за фактичне перебування коштів на рахунку у відповідача з 14.08.2009р. по 13.02.2010р.; зобов’язати відповідача сплатити 1481,45грн. інфляційних збитків та 426,25грн. (3% річних від простроченої суми) за несвоєчасно виконане грошове зобов’язання; зобов’язати відповідача відшкодувати витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00грн.; зобов’язати відповідача відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 2500,00грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13 травня 2009 року у м. Львові між Публічним акціонерним товариство «Західінкомбанк» в особі керуючого Львівської філії та нею було укладено договір банківського вкладу (депозиту) в національній валюті №ДБ-799.07. Згідно з умовами даного договору вкладник передає, а банк приймає на депозитний вклад грошові кошти в сумі 26935,28. Термін дії Договору – 3 місяці. Процентна ставка становила 17% річних. Відповідно до п.3.3.4 договору, відповідач зобов'язаний був повернути їй в кінці строку дії вкладу готівкою через касу банку.
13 травня 2009 року вона виконала свої зобов'язання по договору та внесла на депозитний рахунок 26935,28гривень.
13.08.2009року вона звернулася до керуючого Львівською філією ТОВ «Західінкомбанк» із заявою про виплату їй строкового вкладу. У вересні 2009р. вона отримала відповідь в якій їй відмовили в їх видачі, посилаючись на Постанову Правління НБУ № 450 від 05.08.09 р. та відсутність коштів на рахунках.
Однак Постанова Правління НБУ №450 від 05.08.09р. продовжує мораторій на задоволення вимог кредиторів з 13.08.2009р. до 12.02.2010р., крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів).
В листопаді вона повторно звернулась з заявою про виплату їй моїх коштів, але все що вона змогла отримати, то це відсотки виплачені мені за три місяці перебування коштів на депозиті.
Відповідно до п.2.3 договору, відповідач повинен був сплатити проценти за суму вкладу в кінці терміну, за фактичну кількість днів перебування коштів на рахунку. Оскільки станом на день звернення до суду кошти їй не повернули вона вважає, що з моменту закінчення терміну дії договору та до моменту їх фактичної видачі відповідач має нараховувати мені відсотки, які передбачені в даному договорі.
Сума відсотків з розрахунку 17% річних з 26935,28грн. – становить 4578,99грн. за рік. Оскільки станом на 13.02.2010р. термін неповернення і її коштів становить 6 місяців - відповідно невиплачена сума становить половину - 2289,50 грн.
Таким чином, на момент подання позовної заяви відповідач не повернув їй суму депозитного вкладу та відсотків, чим порушив свої зобов'язання по договору.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 позов підтримали, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві.
Відповідачів в судове засідання не з’явились з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується відмітками в журналі реєстрації вихідної кореспонденції суду, повідомленням про вручення поштового відправлення, заперечень на позовну заяву відповідачем суду подано не було. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, згідно вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України, на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, з’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 13 травня 2009 року у м. Львові між Публічним акціонерним товариство «Західінкомбанк» в особі керуючого Львівської філії та нею було укладено договір банківського вкладу (депозиту) в національній валюті №ДБ-799.07.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 525 ЦК України, є недопустимою одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаними договорами належним чином не виконав.
Відповідно до ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
У відповідності до умов підписаного сторонами договорів банківського вкладу, після закінчення строку їх дії, на першу вимогу вкладника Банк зобов’язаний видати банківський вклад та сплатити проценти по ньому відповідно до умов договору.
З метою виконання зобов’язання позивачем були подані письмові заяви про повернення вкладу готівкою з нарахованими відсотками, однак кошти не були повернуті.
У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за договорами депозитного вкладу відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 2289,50грн. крім того не повернуті відсотки за період з 14.08.2009р. по 13.02.2010р. на виконання умов договору. Відтак вимоги в частині повернення суми депозиту та невиплачених відсотків підлягають до задоволення.
На думку суду, не підлягають до задоволення інші вимоги позивача з наступних підстав.
Згідно Постанови Правління НБУ №68 від 12.0.22009року метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану КБ «Західінкомбанк» введено мораторій на задоволенням вимог кредиторів строком на шість місяців – з 13.02.2009р. по 12.08.2009р. Постановою Правління НБУ №450 від 05.08.2009р. було продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів товариства з обсеженою відповідальністю комерційного банку «Західінкомбанк» стоком на шість місяців – з 13.08.2009р. до 12.02.2010р. Відповідно до вимог п.2 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію не нараховуються неустойки, інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами та зобов’язань щодо сплати податків та зборів.
В судовому засіданні в обґрунтування моральної шкоди позивач пояснив, що їй було завдано моральну шкоду, яка полягає в погіршенні стану її здоров’я, оскільки невиплата їй коштів, які вона планувала потратити на лікування призвела до погіршення її самопочуття, вона зазнала душевних страждань, у неї почалось безсоння, вона не могла повноцінно виконувати свої службові обов’язки. Витратила свій час на без цільні поїздки до відповідача з метою отримання своїх грошей.
У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995р. №4 позивачем має бути доведено в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити, оскільки позивач не представив суду доказів на підтвердження заподіяння відповідачем моральної шкоди.
Дані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача даними в судовому засіданні та долученими до письмовими доказами.
Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволене частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовна заява Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» є обґрунтованою та підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, -
вирішив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в користь ОСОБА_1 26935 (двадцять шість тисяч дев’ятсот тридцять п’ять) гривень 28 (двадцять вісім) коп. по договору банківського вкладу та 2289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев’ять) гривень 50 (п’ятдесят) коп. відсотків за фактичне перебування коштів на рахунку.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» 290 (двісті дев’яносто) гривень судового збору в доход держави та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в користь ОСОБА_1.
В решті позовних вимог – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Баєва О.І.
Копія вірна
Суддя Баєва О.І.