Копія.                                                                   Справа №2-764/10

                                                                                                 2010р.                                    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(заочне)

    13 липня 2010 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

    головуючої – судді Пікули Н.В.

    при секретарі Оберук О.О.

    з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Володимир-Волинський  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 13559 грн. 20 коп.

В позовній заяві посилається на ту обставину, що 17 жовтня 2006 року він позичив відповідачу по справі гроші в сумі 1700 доларів США, які останній зобов’язався повернути за першою вимогою.

Факт позики даної суми коштів та укладення між ними угоди про повернення грошей в установленому порядку стверджується власноручно написаною відповідачем розпискою.

 Однак на неодноразові вимоги позивача повернути позику, відповідач не реагує.

Згідно курсу НБУ сума боргу 1700 доларів США станом на 18 березня 2010 року становить 13559,20 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в сумі 13559 грн. 20 коп. з врахуванням трьох відсотків річних за весь час прострочки виконання зобов’язання, відсотків за прострочену виплату кредиту  та судові витрати.

В судовому засіданні позивач  ОСОБА_1 позов підтримав та просить його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання для участі в розгляді справи повторно не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом опублікування судового оголошення в газеті «Волинь Нова», а тому відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), проти чого позивач не заперечує.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовільнити повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики  є  укладеним  з  моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

 Згідно ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій  формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

 Факт позики відповідачем коштів у позивача на суму 1700 доларів США стверджується розпискою, написаною відповідачем.

Як вбачається із змісту розписки, відповідач взяв на себе зобов’язання повернути позичені кошти на першу ж вимогу позивача.

10.12.2010 року позивачем було заявлено вимогу про стягнення неповернутої суми боргу за договором позики на суму 1700 доларів США.

 Як вбачається з службового розпорядження НБУ від 18.03.2010 року  курс долара США станом на 18.03.2010 року становив 797,60 грн. за 100 доларів США.

 За таких обставин справи суд приходить до висновку, що неповернута сума боргу становить 13559,20 грн. з розрахунку 1700 доларів США х 798,60= 13559,20 грн.

   Згідно ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув  суму  позики,  він зобов'язаний  сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

  Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Суд вважає, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання,  а тому на вимогу    позивача зобов'язаний сплатити три проценти річних  від  простроченої  суми,  оскільки інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

   Суд вважає, що сума трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочки виконання зобов’язання за даним договором, за період з 01.01.2010 року по 15.06.2010 року включно, тобто за 166 днів прострочки, з розрахунку 13559,20 грн. боргу х 3% : 365 днів х 166 днів прострочки, становить  184 грн. 90 коп., що відповідає заявленій позивачем сумі.

    Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими коштами, боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Як вбачається з довідки ПАТ «ПриватБанк» , що згідно даних про процентні ставки за активними та пасивними операціями Національного банку України, облікова ставка НБУ за період 01.01.2010 року по 15.06.2010 року складала 10,25 %.

Суд вважає, що проценти за користування чужими коштами становлять 1264,16 грн з розрахунку 13559,20 осн. сума боргу * 166 днів прострочення сплати грошових зобов’язань:365 днів*2*10,25%облікової ставки=1264,16

Будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

 За таких обставин справи суд приходить до висновку про доведеність, обгрунтованість та підставність позовних вимог, а тому задовільняє позов повністю.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, судові витрати пропорційно до заявлених позовних вимог,  суд покладає на відповідача.

На підставі ст.ст. 625, 1046, 1047, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.10,  60, 88, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов  ОСОБА_1 задовільнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 13559 (тринадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят дев’ять)грн. 20 грн. боргу за договором позики,  три відсотки річних в сумі 184 (сто вісімдесят чотири) грн.90 коп., відсотки за прострочену виплату кредиту в сумі 1264 (одна тисяча двісті шістдесят чотири) грн. 16коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 135 (сто тридцять п’ять) грн. 66 коп. та витрати по сплаті за ІТЗ судового розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять)грн., а всього стягнути в його користь 15263 (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят три ) гривні 92 копійок.

За письмовою заявою відповідача рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання відповідачем заяви про його перегляд.

 Копію рішення не пізніше п’яти днів з дня його проголошення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.

Головуюча  / - / підпис

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду                               Н.В. Пікула