УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 травня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого

суддів

при секретарі  

Красвітної Т.П.,

Дерев”янка О.Г., Черненкової Л.А.,

Горобець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2009 року у цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_5 про стягнення боргу, звернення стягнення на предмет іпотеки, –  

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року ВАТ «Сведбанк» звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 21 серпня 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є ВАТ «Сведбанк») та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір на суму 7530,0 доларів США строком до 20 серпня 2016 року та сплатою за користування 14% річних, виконання якого було забезпечено предметом іпотеки – квартирою АДРЕСА_1, однак ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, спадщину після нього, в тому числі і вказану квартиру, прийняла його дружина ОСОБА_5, проте з січня 2008 року умови кредитного договору не виконуються, тому позивач, згідно доповнених та уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з відповідачки борг за кредитним договором в сумі 57303,17 грн., накласти стягнення на спадкове майно – квартиру АДРЕСА_1, здійснити реалізацію вказаної квартири шляхом продажу спеціалізованою організацією на прилюдних торгах за початковою ціною 78007,00 грн., за рахунок отриманих коштів задовольнити вимоги банку, виселити відповідачку з дитиною зі спірної квартири та стягнути на користь позивача судові витрати у справі.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ «Сведбанк» посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, виходячи з наступного.

Встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 21.08.2006 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбак», правонаступником якого є ВАТ «Сведбанк» відповідно до п.п. 1.1. статуту даної юридичної особи, та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір за яким останній отримав кредит у сумі  7530,0 дол. США строком по 20.08.2016 року зі сплатою 14% річних, а також було укладеного договір іпотеки щодо квартири АДРЕСА_1, що перебувала у власності  ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-7, 13-27, 45).

Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняла його дружина – відповідачка ОСОБА_5. (а.с. 12).

У відповідності з ч. 1 ст. 1281 ЦК України, якою передбачено, що спадкоємці зобов»язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, відповідачка наприкінці липня  2007 року здала до відділення банку  копію свідоцтва про смерть чоловіка ОСОБА_6, що стверджується зібраними у справі доказами, зокрема поясненнями свідка ОСОБА_9

Таким чином, відповідачка добросовісно виконала вимогу ч. 1 ст. 1281 ЦК України щодо повідомлення кредитора про відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкоємця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред»явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Судом встановлено, що позивач у строк передбачений ч. 2 ст. 1281 ЦК України до відповідачки свої вимоги не пред»явив, до суду з даним позовом звернувся лише 23.09.2008 року, тому, на підставі ч. 4 ст. 1281 ЦК України, позбавляється права вимоги.  

Отже, місцевий суд обгрунтовано дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія вважає, що оскаржуване рішення  ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права, тому підлягає залишенню без змін.  

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

        УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» - відхилити.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 березня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий

Судді