Справа № 22-ц-2122/2010 р.                                                            Головуючий у 1-й інстанції: Дашутін І.В.

Категорія: 57                                                                    Суддя-доповідач - Попруга С.В.

У Х В А Л А

і м е н е м      У к р а ї н и

15 червня   2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого -   Попруги С.В.,  

Суддів             -   Криворотенка В.І., Дубровни В.В.  

з участю секретаря судового засідання – Федини І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі (далі – відповідач або Управління) на постанову Сумського районного суду Сумської області від 18 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання провести перерахунок і виплату пенсії,  

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського районного суду від 18 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача, зобов’язано Управління здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01 січня по 30 листопада 2009 року в сумі 1 095, 60 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Відповідач, зокрема, доводить, що ЗУ «Про Державний бюджет на 2009 рік» не передбачались видатки для фінансового забезпечення спірних виплат, отже Управління не мало правових підстав для перерахунку та виплати пенсії, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком; судом неправильно застосовано ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», названа норма на спірні правовідносини не поширюється; судом не зазначено за рахунок яких джерел мають бути проведені виплати спірних сум позивачеві.

Судом першої інстанції фактично встановлено, що позивач отримуєте пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни і якому гарантовано соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

На порушення вимог Конституції та законів України, відповідач у вищезазначеному спірному  періоді не перерахував та не виплатив позивачеві пенсію, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, що призвело до порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції врахував усі факти, що входять до  предмету доказування, встановлені обставини підтверджуються належними і допустимими доказами, доведені позивачем. Висновки суду відповідають встановленим фактам, суд дійшов до цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на законі, частково зводяться лише до формальних міркувань, а тому не можуть бути підставою для перегляду рішення суду.

Так, відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІV, державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, в тому числі, які стосуються цього спору (ст.6, 7 Закону), не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 6 цього Закону передбачено, що д ітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» йдеться про встановлення розмірів соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розмірів мінімальної заробітної плати. Отже ця норма, з урахуванням приписів ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, Управління як орган, якому законодавством делеговано повноваження щодо перерахування і виплати пенсій та доплат до них повинно було діяти відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але на порушення цієї статті таких нарахувань (перерахунку) не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин положення ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки інших нормативно-правових актів, які б визначали розмір мінімальної пенсії за віком або встановлювали інший розмір, немає. Сума перерахунку по суті не оспорюється.

Оскільки питання фінансування спірних виплат не є предметом даного спору, проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядались, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел ПФУ, то і ці доводи скарги, як і інші,  не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись  ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313 – 315, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області відхилити, а постанову Сумського районного суду Сумської області від 18 грудня 2009 року залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили негайно  і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.  

Головуючий  /підпис/

Судді              /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду Сумської області                             Попруга С.В.