Справа 22ц-8705/10 Головуючий у 1-й інстанції Омеко М.В.
Категорія 57 Доповідач – Демченко Е.Л.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2010 року колегія суддів судової падати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – судді Басуєвої Т.А.
суддів – Волошина М.П., Демченко Е.Л.
при секретарі – Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області (далі – Управління ПФУ в Томаківському районі) про визнання незаконними дій та перерахунок пенсії, –
в с т а н о в и л а:
У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління ПФУ в Томаківському районі і просив визнати відмову відповідача у перерахунку йому державної та додаткової пенсії протиправною. Зобов’язати Управління ПФУ в Томаківському районі здійснити перерахунок призначеної йому державної пенсії у розмірі не нижче ніж 8 мінімальних пенсій за віком з 22 травня 2008 року, здійснити перерахунок призначеної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року, здійснити подальше коригування державної та додаткової пенсії у відповідності зі ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, здійснити виплату недоплаченої державної пенсії та додаткової пенсії з вини Управління ПФУ в Томаківському районі за минулий час.
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2010 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1, зобов’язано Управління ПФУ в Томаківському районі здійснити перерахунок та забезпечити виплату ОСОБА_1 з 22 травня 2008 року державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як інваліду 2 групи в наслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
В апеляційній скарзі Управління ПФУ в Томаківському районі просить скасувати рішення суду та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, обґрунтовуючи свої заперечення проти рішення тим, що судом при винесенні рішення порушено норми матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Постанова суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, зокрема Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон).
Судом першої інстанції встановлено, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та знаходиться на обліку у відповідача де одержує пенсію, є інвалідом 2 групи.
Відповідно до ст.49 Закону - пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст.54 Закону - в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 50 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: інвалідам II групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції вірно врахував положення, і те, що неприйняття відповідачем до уваги положень ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене ст.ст.50,54 Закону.
Згідно ч.3 ст.6 Закону - у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до п.п.12,13,14,15,17 п.28 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік" з 01 січня 2008 року внесені зміни, зокрема, до ст.50, ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 п.п.12,13,14,15,17 п.28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Тому перерахунок пенсії позивачу повинен розраховуватися із розмірів, передбачених ст.ст.50,54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 №796-ХІІ.
Тому обґрунтованим також є висновок суду щодо протиправності відмови відповідачем у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Однак, вирішуючи спір про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в нарахуванні підвищення пенсії починаючи з січня 2006 року, суд першої інстанції не визначив кінцеву дату, до якої має здійснюватись такий перерахунок.
Оскільки дія Закону України «Про державний бюджет на відповідний рік» закінчується 31 грудня відповідного року, то й перерахунок повинен бути здійснено до цієї дати згідно до прожиткового мінімуму на відповідний рік, тому в цій частині рішення суду підлягає частковій зміні із зазначенням кінцевої дати перерахунку пенсії.
Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,316,317,319 ЦПК, колегія суддів, –
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2010 року змінити.
Зазначити період вказаних виплат з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Судді: