АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________
Справа № 11-1139/2010 р.
Категорія ст. 190 ч. 1
КК України
Головуючий в 1-й інстанції
Суддя Мітрохін А.А.
Доповідач Кузьменко В.М.
У Х В А Л А
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:
головуючого – судді Кузьменко В.М.
суддів: Волошка С.Г., Семопядного В.О.
за участю прокурора Моніча О.Ю.
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи, на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2010 року,
Цією постановою кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за звинуваченням за ст. 191 ч. 1 КК України в порядку ст.. 246 КПК України направлена прокурору Ленінського району м. Дніпропетровська для належного виконання вимог ст. 217 КПК України.
Направляючи прокурору Ленінського району м. Дніпропетровська кримінальну справу щодо ОСОБА_1, суд послався на те, що слідчими органами не були виконані вимоги ст. 217 КПК України щодо потерпілого і його представника, оскільки реально вони не змогли скористатися своїм правом ознайомитися з матеріалами справи.
В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним і суперечить вимогам закону.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляцію і вважав за необхідне постанову суду скасувати, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.. 246 КПК України суддя своєю постановою повертає справу прокурору на додаткове розслідування у випадку, коли під час слідства були допущені такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Суд обґрунтовано вказав на ту обставину, що права потерпілого і його представника були порушенні слідством при виконанні вимог ст. 217 КПК України. Але дана обставина не може бути визнаною як такою, що не уможливлює призначення справи до розгляду в судовому засіданні, оскільки відповідно до п. 4 постанови ПВС України № 13 від 2 липня 2004 року суд може направити справу на додаткове розслідування, коли досудовим слідством істотно були обмежені законні права потерпілого (наприклад, обирати представника, порушувати клопотання, заявляти відводи, подавати докази, знайомитися з усіма матеріалами справи тощо) і поновити ці права на стадії судового розгляду неможливо. Із протоколу судового вбачається, що неповнолітній потерпілий і його представник не отримали листа від слідчого про можливість ознайомитися з матеріалами справи, а тому були позбавлені такої можливості. Але поновити ці права потерпілого і його представника є можливим на стадії судового розгляду.
При вказаних обставинах не можна визнати постанову суду законною і обґрунтовано, а тому вона підлягає скасуванню і справа направленню на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду, під час якого суду необхідно надати можливість потерпілому і його представнику ознайомитися з усіма матеріалами справи і лише при наявності їхніх клопотань, які б вимагали слідчих дій і не уможливлювали б призначення справу до судового розгляду, вирішити питання про необхідність направити справу на додаткове розслідування.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи, задовольнити, а постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати і справу направити на новий судовий розгляд в той же суд зі стадії попереднього розгляду.
Судді: