АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________

Справа № 11-1139/2010 р.

Категорія ст. 190 ч. 1

КК України

Головуючий в 1-й інстанції

Суддя Мітрохін А.А.

Доповідач Кузьменко В.М.

У Х В А Л А

ИМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     20 липня 2010 року  колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:

            головуючого – судді Кузьменко В.М.

            суддів: Волошка С.Г., Семопядного В.О.

        за участю прокурора Моніча О.Ю.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи, на постанову Ленінського районного суду  м. Дніпропетровська від 26 травня 2010 року,

    Цією постановою кримінальну справу щодо ОСОБА_1  за звинуваченням за ст. 191 ч. 1 КК України в порядку ст.. 246 КПК України направлена прокурору Ленінського району м. Дніпропетровська для належного виконання вимог ст. 217 КПК України.

Направляючи прокурору Ленінського району м. Дніпропетровська кримінальну справу щодо ОСОБА_1, суд послався на те, що слідчими органами  не були виконані вимоги ст. 217 КПК України щодо потерпілого і його представника, оскільки реально вони не змогли скористатися своїм правом ознайомитися з матеріалами справи.

      В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що  рішення суду є незаконним і суперечить вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляцію і вважав за необхідне постанову суду скасувати, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора  підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.. 246 КПК України суддя своєю постановою повертає справу прокурору на додаткове розслідування у випадку, коли під час слідства були допущені такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Суд обґрунтовано вказав на ту обставину, що права потерпілого і його представника були порушенні слідством при виконанні вимог ст. 217 КПК України. Але дана обставина не може бути визнаною як такою, що не уможливлює  призначення справи до розгляду в судовому засіданні, оскільки відповідно до п. 4 постанови ПВС  України  № 13 від 2 липня 2004 року суд може направити справу на додаткове розслідування, коли досудовим слідством істотно були обмежені законні права потерпілого (наприклад, обирати представника, порушувати клопотання, заявляти відводи, подавати докази, знайомитися з усіма матеріалами справи тощо)  і поновити ці права на стадії судового розгляду неможливо.  Із протоколу судового вбачається, що неповнолітній потерпілий і його представник не отримали листа від слідчого про можливість ознайомитися з матеріалами справи, а тому були позбавлені такої можливості. Але поновити ці права потерпілого  і його представника є можливим на стадії судового розгляду.

При вказаних обставинах не можна визнати постанову суду законною і обґрунтовано, а тому вона підлягає скасуванню і справа направленню на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду, під час якого суду необхідно надати можливість потерпілому і його представнику ознайомитися з усіма матеріалами справи і лише при наявності їхніх клопотань, які б вимагали слідчих дій і не уможливлювали б призначення справу до судового розгляду, вирішити питання про необхідність направити справу на додаткове розслідування.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

    Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи, задовольнити, а постанову Ленінського районного суду  м. Дніпропетровська від 26 травня 2010 року щодо  ОСОБА_1   скасувати і справу направити на новий судовий розгляд в той же суд зі стадії попереднього розгляду.

    Судді: