АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Парандюк Т.С.
Суддів – Храпак Н.М., Хома М.В.
при секретарі – Прус Л.С.
з участю сторін – апелянта ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду від 12 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 третьої особи на стороні позивачки ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідачки Чортківської районної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Чортківської районної державної нотаріальної контори та ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позивачка вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_6 Після смерті матері відкрилась спадщина за законом, так як мати не залишила заповіту, і спадкоємцями на той час були вона, її брат ОСОБА_7 та сестра ОСОБА_8 - інвалід ІІ групи з дитинства.
Вона не пам”ятає, чи подавала заяву в нотаріальну контору про відмову від прийняття спадщини. Сестра такої заяви не подавала.
Після смерті матері брат ОСОБА_7 прийняв спадщину і в Чортківській районній державній конторі отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме: на ? частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель по АДРЕСА_1
Брат не хотів доглядати сестру- інваліда і наполіг, щоб вона забрала її в с. Росохач Чортківського району, а він складе заповіт на успадковану частину будинку на її сина ОСОБА_5, який повинен був доглядати сестру до смерті. В кінці лютого 2000 року брат приїхав в с. Угринь Чортківського району і надав сину заповіт від 25 лютого 2000 року на ? частину будинку, заявивши, що він дотримав свою обіцянку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 брат ОСОБА_7 помер і після його смерті стало відомо, що він змінив заповіт, заповівши все належне йому майно відповідачці ОСОБА_3, в тому числі і ? частину будинку, яку незаконно, шляхом оману успадкував від матері. Таким чином, ОСОБА_7 при оформленні спадщини матері вів її та сестру ОСОБА_8 в оману щодо подальшого спадкування майна, як компенсації за догляд сестри.
Протягом судового розгляду справи позовні вимоги позивачки неодноразово змінювались та уточнювались.
В останній позовній заяві позивачка просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 25 травня 1999 року Чортківською районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_7 на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_6, а саме: на ? частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходяться по АДРЕСА_2 та додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 листопада 1999 року на земельну частку (пай) в колективно – пайовому господарстві ім. Безпалька с. Росохач Чортківського району Тернопільської області площею 1,06 умовних кадастрових гектара, встановити факт прийняття ОСОБА_8 спадщини після смерті ОСОБА_6, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати за ОСОБА_8 право на спадкування за законом майна після смерті матері ОСОБА_6 в розмірі 1/6 частини жилого будинку з відповідною частиною господарських будівель по АДРЕСА_2 та 1/3 частини земельної частки (паю) в колективно- пайовому господарстві ім. Безпалька с. Росохач Чортківського району Тернопільської області площею 1,06 умовних кадастрових гектара, продовжити їй строк на прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6, в тому числі, ? частини жилого будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_2 та 1/3 частини земельної частки (паю) в колективно – пайовому господарстві ім. Безпалька с. Росохач Чортківського району Тернопільської області площею 1,06 умовних кадастрових гектара, визнати недійсним заповіт ОСОБА_7 від 7 серпня 2008 року в користь ОСОБА_3
Рішенням Чортківського районного суду від 12 травня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1, третьої особи на стороні позивачки ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідачки Чортківської районної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказала, що рішення суду винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, тому просила його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, посилаючись на обставини викладені в ній.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник апеляційної скарги не визнали та пояснили, що судом були правильно встановлені обставини на підставі зібраних доказів і рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із слідуючих мотивів.
11 січня 1974 р. ОСОБА_7 подарував своїй матері ОСОБА_6 !/2 незакінченого будівництвом жилого будинку АДРЕСА_3 В лютому 1986 р. даний будинок прийнято в експлуатацію.
Відповідно до вимог ст.525 ЦК 1963 року, чинного на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, часом відкриття спадщини визначається день смерті спадкодавця.
Згідно ст.548, 549 ЦК України - для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Спадкоємець прийняв спадщину визнається тоді: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Статтею 561 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення 6-ти місяців з дня відкриття спадщини.
Колегія вважає, що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_6
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, 25.05.1999 року ОСОБА_7 звернувся з заявою в Чортківську районну державну нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, в якій вказав, що прийняв спадщину після смерті матері. Ні ОСОБА_1, ні її сестра ОСОБА_8 з такою заявою в нотаріальну контору не зверталися, чого не заперечувала позивачка. В спадковій справі є заява ОСОБА_1 про те, що вона спадщини не прийняла і в суд з позовом про продовження строку на прийняття спадщини звертатися не буде.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.05.1999 року та додаткового свідоцтва від 19 листопада 1999 року ОСОБА_7 успадкував ? частину жилого будинку з відповідною частиною господарських будівель по АДРЕСА_4 та право на земельну частку (пай) в колективно-пайовому господарстві ім. Безпалька с. Росохач Чортківського району площею 1,06 умовних кадастрових гектара після смерті матері ОСОБА_6
Згідно ст.76 цього Кодексу перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Судом встановлено, що мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_4, і після її смерті протягом 6-ти місяців брат ОСОБА_7 прийняв спадщину і 25.05.1999 року в Чортківській районній державній нотаріальній конторі отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно матері. Отже, строк позовної давності після смерті матері почався 25.05.1999 року і закінчився 25.05.2002 року, а після смерті сестри ОСОБА_8 — ІНФОРМАЦІЯ_5. і закінчився 26.09.2005р. ОСОБА_1 з позовом до суду звернулась лише в листопаді 2009 року. Поважності причин пропуску строку позивачкою не наведено.
Згідно свідоцтва про смерть вбачається, що сестра позивачки ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_6
Згідно ст.9 Цивільного кодексу 1963 року здатність мати цивільні права і обов”язки (цивільна правоздатність) визнавалася в однаковій мірі за всіма громадянами ОСОБА_9 РСР. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю. Опікунство щодо ОСОБА_8 оформлено не було. ОСОБА_8 за захистом свого порушеного права в суд, ні в інші органи не зверталась.
В зв”язку з смертю ОСОБА_8 припинилася її правоздатність, зокрема, і право успадковувати майно, а тому позовні вимоги позивачки про встановлення факту прийняття ОСОБА_8 спадщини після смерті матері ОСОБА_6 є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.3 ЦПК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ст. 60 ЦПК України передбачає обов”язок кожної сторони доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши матеріали справи, суд першої інстанції вірно прийшов до переконання, що права позивачки у прийнятті спадщини, як після матері так і сестри, порушені не були.
25.02.2000 року ОСОБА_7 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті розпорядився належною йому ? частиною жилого будинку з відповідною частиною господарських будівель по АДРЕСА_4 Тернопільської області в користь ОСОБА_5
7 серпня 2008 року ОСОБА_7 склав новий заповіт, яким все належне йому майно заповів відповідачці ОСОБА_3
Відповідно до ч.1 ст.1235 та ч.2 ст.1254 ЦК України - заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
Як встановлено в судовому засіданні, що волевиявлення ОСОБА_7 при складанні заповіту було вільним і відповідало його волі, що підтверджено показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 Мотивів, складання спірного заповіту шляхом оману, позивачкою не представлено, а судом не здобуто.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 ввів її в оману щодо не прийняття спадщини після смерті матері, не відповідають дійсності, так як свого слова брат ОСОБА_7 дотримав і оформив заповіт на її сина ОСОБА_14. Щодо іншого заповіту, то це право особи розпоряджатись майном на свій розсуд.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування, з мотивів, викладених в апеляції, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
.
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Чортківського районного суду від 12 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді –