АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Парандюк Т.С.
Суддів – Стефлюк О.Д., Храпак Н.М.
при секретарі – Прус Л.С.
з участю сторін – представника апелянта ОСОБА_1; ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Шумського районного суду від 02 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення коштів затрачених на ремонт квартири та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення ? частини за продане будинковолодіння,колегія суддів -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів затрачених ним на ремонт квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що з 1991 року перебував з відповідачкою у фактичних шлюбних відносинах. Після переїзду відповідачки до м. Шумськ і придбання нею спірної квартири, зробив за свої кошти ремонт, витративши 45420 грн.
Відповідачка ОСОБА_2 звернулася в суд з зустрічним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 в її користь ? частину вартості проданого ним будинковолодіння, що знаходилось в АДРЕСА_2, вказуючи на те, що воно придбане за час спільного їх проживання.
Ухвалою Шумського районного суду від 11 лютого 2010 року позовні вимоги сторін були об”єднанні в одне провадження під час попереднього судового розгляду і призначено до судового розгляду на 26 лютого 2010 року.
Ухвалою Шумського районного суду від 02 червня 2010 року позовні заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення коштів затрачених на ремонт квартири та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення ? частини за продане будинковолодіння залишено без розгляду.
Повернути ОСОБА_4 сплачене державне мито в сумі 454.70 грн., згідно квитанції, виданої Ощадбанком 19.12.2009 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказав, що ухвала суду винесене з неправильним застосуванням норм процесуального права, тому просив її скасувати і передати питання на новий судовий розгляд до суду І інстанції.
У судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладені в ній.
Позивачка ОСОБА_2 та її представник заперечили відносно апеляційної скарги, та пояснили, що ухвала суду винесена з додержанням норм процесуального права, оскільки ОСОБА_4 неодноразо був належним чином повідомлений про час та день розгляду справи, але не з”являвся без поважних причин, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до ст. 169 ч.1 п.3 ЦПК України — у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Згідно із ч.1,3 ст.76 ЦПК України — судові повістки, адресовані фізичним особам,т вручаються їм під розписку, а якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручаються будь-кому з повнолітніх членів сім”ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності — відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що судові засідання були призначенні на 26.02, 11.03, 19.03, 19.04, 05.05, 20.05, 02.06.2010 року і на які ОСОБА_4 не з”являвся.
З матеріалів справи вбачається, що судові повістки були доставлені як ОСОБА_4, так і його представнику по заяві ОСОБА_5, що підтверджується розписками.
Судом встановлено, що в судові засідання, які були призначенні на 26.02, 11.03, 19.03, 19.04, 05.05, 20.05, 02.06.2010 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не з”являлися, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи про що свідчать його та представника заяви про відкладення справи, не вказавши поважності причин та не підтвердивши жодними доказами.
ОСОБА_4 в АДРЕСА_3 не проживає, оскільки із грудня 2008 року знятий з реєстрації на підставі рішення суду, а з травня 2009 року примусово виселений із квартири і по даний час там відсутній, що стверджується актами обстеження на предмет проживання, виданим Шумською міською Радою 19 та 31травня 2010 року та повернутим без вручення судовим викликом.
Посилання апелянта на те, що 2 червня 2010 р. його представник зайнятий в іншому процесі і в зв”язку з цим відкласти розгляд справи, суд підставно не взяв до уваги, так як ОСОБА_6 не представив доказів про представлення його інтересів іншою особою.
У відповідності до ст. 207 ч.1 п.5 ЦПК України позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає нормам процесуального законодавства і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.4, 312, ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Ухвалу Шумського районного суду від 02 червня 2010 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді -