У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц–4168/10                                       Головуючий в 1-ій інстанції – Петренко А.П.

Категорія - 57                                             Доповідач  -  Демченко Е.Л.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

21 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

            головуючого - судді Басуєвої Т.А.

            суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.

            при секретарі – Лещинській О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області на постанову  Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2009 року по справі  за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області (далі – управління ПФУ в Апостолівському районі) про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, –

в с т а н о в и л а:

У травні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління ПФУ в Апостолівському районі та просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути на його користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по грудень 2008 року включено в розмірі 4.470 грн. Зобов’язати управління ПФУ в Апостолівському районі нараховувати йому щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, надалі при нарахуванні пенсії.

Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 09 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано дію управління ПФУ в Апостолівському районі неправомірною. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 недоплачену щомісячну соціальну допомогу до пенсії з січня 2006 року по грудень 2008 року включено з урахуванням індексу інфляції в сумі 6.036 грн.75 коп. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду скасувати та винести нову, якою відмовити позивачці в задоволенні її позовних вимог, оскільки суд при винесені постанови порушив норми матеріального й процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія судів дійшла  висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою на яку поширюється дія ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та має статус «дитина війни».

Поновлюючи ОСОБА_2 строк на звернення до суду, суд першої інстанції правильно послався на те, що вказаний строк пропущений з поважних причин, оскільки позивачка є людиною похилого віку, про пропущення прав їй стало відомо у 2009 році.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і відповідно до ст.6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) підвищення до пенсії дитині війни в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядок виплати 30 % надбавки до пенсії дітям війни, то судом першої інстанції прийнято безпідставне рішення про те, що вимоги позивача, які стосуються 2006 року, підлягають задоволенню.

Згідно з п.12 ч.1 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України №6-рп від 09 липня 2007 року положення ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” про зупинення дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із Законів».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зазначені рішення Конституційного Суду є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

Таким чином з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2007 року, а відтак позовні вимоги, щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію у вказаний період є обґрунтованими.

Судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії визначався лише ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімуму застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язано з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.

Однак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити позивачці щомісячну соціальну допомогу, в той час, коли позивачці призначена пенсія за віком, і вона має право на підвищення до пенсії, а не соціальну допомогу.

Крім того, суд не врахував положення ст.ст.21,105,162 КАС України і визначив конкретну суму.

Враховуючи наведене, а також те, що обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року N 1691-VI, ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову  Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2009 року в частині визнання дії відповідача неправомірними та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 недоплачену їй щомісячну соціальну допомогу до пенсії з січня 2006 року по грудень 2008 року включно з урахуванням індексу інфляції в сумі 6.036 грн.75 коп. скасувати і постановити в цій частині нове рішення.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області здійснити нарахування ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В іншій частині постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2009 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді: