№2-3641/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

          20 липня 2010 року                                    Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді                                                                                                Волкової С.Я.

при секретарі                                                                                                                  Топал А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “Кредитпромбанк”, ОСОБА_2 про визнання договору недійсним,

в с т а н о в и в :

          Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вимогами до відповідачів про визнання недійсним договору поруки №08/29/П03/06-ПЛТ від 18.08.2006 р., укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ “Кредитпромбанк”, посилаючись на те, що перебуває в зареєстровану шлюбі із ОСОБА_2 та не давала своєї згоди на укладення зазначеної угоди.

          В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 підтримав вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

          В судовому засіданні відповідача ПАТ “Кредитпромбанк” ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

          В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 визнала позовні вимоги ОСОБА_1, зробивши про це усну заяву.

          Судом встановлено, що 18.08.2006 р. в забезпечення виконання зобов’язань ВАТ “Агромаш” (позичальник) між відповідачем ВАТ “Кредитпромбанк”, (банк) правонаступником якого є ПАТ “Кредитпромбанк”, та відповідачем ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки №08/29/П03/06-ПЛТ, за умовами якого поручитель прийняв на себе зобов’язання солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором №08/29/06-КЛТ від 18.08.2006 р. (п.1.1 договору), відповідати перед банком в тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник (п.1.3 договору).

          Відповідно до умов п.1.2 договору поручитель свідчить, що він ознайомлений з умовами кредитного договору, а саме: що розмір основного зобов’язання складає 3400000 євро з повною або частковою конвертацією у гривню, що порядок виконання основного зобов’язання встановлюється в додаткових угодах до кредитного договору, що процентна ставка за кредитами (траншами) встановлюється додатковими угодами до кредитного договору, що термін повернення кредитних коштів визначається додатковими угодами до кредитного договору, але не пізніше 25.07.2011 р., що комісія встановлюється в розмірі, визначеному п.2.5 кредитного договору, що відповідальність за порушення зобов’язань за кредитним договором – пеня за кожний день прострочки за кредитами та/або процентами, та/або комісіями у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісіями.

          Відповідно до умов п.3.3 договору поручитель прийняв на себе зобов’язання відповідати перед банком за зобов’язаннями, що випливають з цього договору, майном та грошовими коштами, на які може бути звернене стягнення у відповідності з чинним законодавством України.

           Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

          Позивачка ОСОБА_1, звертаючись із вимогами про визнання недійсним зазначеного договору поруки, свої вимоги обґрунтовує тим, що не давала згоди на його укладення, при цьому порука є способом забезпечення виконання зобов’язання, а не угодою щодо розпорядження майном, належного поручителю, така угода не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за угодою. При таких обставинах суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, в їх задоволенні слід відмовити.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,4,10,11, 60,88,209,212-215,290 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ “Кредитпромбанк”, ОСОБА_2 про визнання договору недійсним – відмовити.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          СУДДЯ