АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого : Парандюк Т.С.
Суддів : Храпак Н.М., Хоми М.В.
при секретарі : Прус Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Шумському районі на рішення Шумського районного суду від 6 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шумському районі про зобов'язання провести нарахування та виплату основної (державної) пенсії та додаткової пенсії за період із 01.09.2009 року по 01.05.2010 року у відповідності до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зобов'язання проводити нарахування та виплати в подальшому, згідно ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Шумському районі про стягнення із відповідача на його користь недоплачену основну (державну) пенсію та додаткову пенсію за період із 01.09.2009 року по 01.05.2010 рік із врахуванням нарахованої та виплаченої пенсії за вказаний період як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії та інваліду 2-гої групи по захворюванням пов'язаних з Чорнобильською катастрофою згідно ст. ст. 54, 50, 67 ч. 3 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також здійснювати такі доплати в подальшому майбутньому.
Рішенням Шумського районного суду від 6 травня 2010 року позов задоволити частково.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шумському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої основної (державної) пенсії, як інваліду 2 групи на підставі ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 8 мінімальних пенсій за віком за період з 1 вересня 2009 року по 1 травня 2010 року із врахуванням нарахованої та виплаченої за цей період.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шумському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої додаткової пенсії, як інваліду 2 групи на підставі ст. 50 Закону україни “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 75 процентів мінімальної пенсії за віком за період часу з 1 вересня 2009 року по 1 травня 2010 року із врахуванням нарахованої та виплаченої за цей період.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Шумському районі просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд керувався тим, що відповідно до вимог ст. ст. 50 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивач має право на одержання пенсії, не нижче 8 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, а тому відповідач повинен був діяти у відповідності з даними вимогами Закону та здійснити ОСОБА_1 відповідний перерахунок і виплату пенсії.
З такими висновками суду слід погодитись, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства і ґрунтуються на матеріалах справи.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 виданого 01.20.2007 року Тернопільською облдержадміністрацією та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та інвалідом 2 групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи довічно на підставі довідки сер МСЕ № 141528, дата огляду 21.12.2007 року.
Згідно довідки, виданої відповідачем 29 квітня 2010 року, позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шумському районі і отримував пенсію по інвалідності із вересня 2009 року по квітень включно 2010 року, як інвалід 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі і додаткову.
Згідно зі ст. 54 Закону № 796 - ХІІ в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до частини першої статті 50 Закону № 796 — ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яким визначено мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії призначених цим Законом, оскільки таке положення не є перешкодою для застосування розміру мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов'язаних з нею пенсій чи доплат, так як чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 даної статті.
З урахуванням того, що законодавством України не надано повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру мінімальної пенсії за віком або встановлення в абсолютних цифрах розмірів соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії за віком або розміру мінімальної заробітної плати, посилання відповідача на необхідність застосування Постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” для основної пенсії та Постанови № 530 від 28 травня 2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, судова колегія не приймає до уваги, виходячи з пріоритету законів над підзаконними актами, якими звужено зміст та обсяг прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачених Законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 2,8 ЦПК України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому документу суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно із ст. 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Європейський Суд у рішенні від 8.11.2005 року по справі “Кечко проти України” звернув увагу на те, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити надбавки або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє. (п 23).
Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв до уваги аргументів уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як причину невиконання своїх зобов'язань.
Виходячи із наведених вимог законодавства, доводи апелянта про відсутність бюджетних асигнувань для реалізації Закону є безпідставними.
Суд також правомірно прийшов до висновку, що в частині нарахування та виплати пенсії в майбутньому в розмірах, передбачених Законом України №796 - ХІІ для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є безпідставним оскільки, суд не може на майбутнє визначити протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду відповідає вимогам чинних норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шумському районні відхилити.
Рішення Шумського районного суду від 6 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий :
Судді :