Справа № 22- 8449 Головуючий в 1 інстанції – Гайдар А.В.,
Категорія 26 Доповідач - Барсукова О.І.
У Х В А ЛА
Іменем України
21 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої: Червинської М.Є.,
суддів: Барсукової О.І.,
Лісового О.О.,
при секретарі : Лясовій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Донецької області в місті Вугледар на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 16 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Донецької області в місті Вугледар, державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 16 квітня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2, на його користь із відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в місті Вугледар ( далі – відділення Фонду) стягнуто на відшкодування моральної шкоди 2 000гр.
З державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» ( далі – ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське№1») на відшкодування моральної шкоди стягнуто на користь позивача 2 000гр., витрати на юридичну допомогу в сумі 1000гр.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відділення Фонду звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог відносно апелянта, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник відділення Фонду, доводи апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Представник ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське№1» в судове засідання не з’явився, просив справу розглянути без участі представника підприємства.
ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився. В заяві на адресу апеляційного суду просив справу розглянути без його участі, проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відділення Фонду, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відшкодовуючи на користь позивача моральну шкоду, суд в повному обсязі встановив обставини справи та дійшов обґрунтованих висновків про те, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди, яке грунтується на Законі України „Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
За змістом ст.ст.1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов*язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач що з 06.12.1966 року по 25.05.1998 року працював на підземних роботах на різних посадах підприємств вугільної промисловості.
При виконанні трудових обов*язків під час роботи на «Шахті «Південнодонбаська №1» 19.02.1974 року з ним стався нещасний випадок на виробництві: перелам головки плюснової кістки 5-го пальця правої кісті зі зміщенням, про що було складено акт за формою Н-1 №9 від 19.02.1974р. ( а.с.11-12).
06.05.1996 року також при виконанні трудових обов*язків у відповідача, з ОСОБА_2 стався нещасний випадок на виробництві, про що був складений акт за формою Н-1 №290 від 06.05.1996р. ( а.с.15-16).
За висновком МСЕК від 18.11.1996 року позивачу було вперше встановлено 5 % втрати професійної працездатності в зв*язку з травмою на виробництві .
Висновком МСЕК від 07.09.2004 року встановлено 20% втрати професійної працездатності за сукупністю: 5% - первинно у зв*язку з травмою на виробництві 19.02.1972р. та 15% - повторно по виробничій травмі від 06.05.1996р.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди частково виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” так і Законом України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Законом України „Про внесення змін до „Закону України „Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 року.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом*якшують або скасовують відповідальність особи.
Також, відповідно до ч.1,2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі. крім випадків, коли він пом*якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Норми Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов*язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
Визнаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, значний розмір втрати професійної працездатності, характер та ступінь моральних страждань, перебування позивача на лікуванні у зв’язку з професійним захворюванням, втрату роботи, порушення нормального укладу життя.
За вказаних обставин розмір моральної шкоди визначено у відповідності до фактичних обставин справи та вимог закону, а доводи апелянта не мають правового значення.
В решті частині рішення суду не оскаржене.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги а вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є відповідно до ст.308 ЦПК України, підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без зміни.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Вугледар відхилити.
Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 16 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: