Справа №2-333

                                                                               2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 березня 2007 року, ОболонЫкий районний суд .м. Києва-в складі;

головуючого - судді - Тищук М.Ф.;

при секретарі             -  Чітецькому АС,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -

встановив:

Звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_2, позивач ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідачки на її користь борг за договором позики на суму 10 000 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

В грудні місяці 2002 року відповідачка позичила у неї 4500 доларів США, про підтвердила власноручно написаною розпискою.

На протязі 2003 - 2004 років відповідачка частково повернула борг, і на даний час залишився борг на суму 10 000 гривень, що еквівалентно 2000 доларам США.

Оскільки відповідачка не повертає борг, вона вимушена звернутися до суду за захистом порушених її майнових прав.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав. Відповідачка в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, пояснила, що вона повернула борг повністю, однак письмовими доказами підтвердити не може.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть учать у справі, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка позичила у позивачки 4500 доларів США, що підтверджується письмовою розпискою, написаною власноручно відповідачкою.

Оригінал розписки оглядався в судовому засіданні і відповідачка підтвердила, що розписка написана нею.

Згідно ст. 1046 ЦК України, сторони мали право укласти між собою договір позики і цей договір відповідає вимогам ст. 1047 ЦК України, тобто укладений письмово.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із розписки, строк повернення боргу не встановлений, а отже на вимогу позикодавця повинен бути повернутий на протязі тридцяти днів з моменту пред'явлення вимоги.

Позивачка не пропустила трирічний строк позовної давності, оскільки надіслала до суду позов 06 грудня 2005 року, а розписка була написана 07 грудня 2002 року.

Суд не приймає заперечення відповідачки проти позову з тих мотивів, що вона повернула борг повністю, оскільки вона не надала письмового доказу, а рішення суду, згідно ст. 1051 ЦК України, не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були   одержані   у   меншій кількості,    ніж   встановлено   договором.

Як вбачається із розписки, позика бралася на суму 4500 доларів США, а позивачка просить стягнути суму, що еквівалентна 2000 доларам США, тобто 10*000 гривень.

 Однак, позивачка та її представник мають право зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином в судовому засіданні позовні вимоги позивачки знайшли своє повне підтвердження.

На підставі викладеного та ст. ст. 1046, 1047, 1049, 1051 України, керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, як повернення суми боргу - 2 306 719,00 гривень, як 3% річний - 34181,00 гривень, відшкодування судових витрат - 1730,00 гривень, а всього 2 342 630 (два мільйони триста сорок дві тисячі шістсот тридцять) гривень.

На дане рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва на протязі двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана на протязі десяти днів з дня ухвалення рішення.