Справа №1-8 \ 2007 р. В ИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2007 року Снігурівський районний суд Миколаївської області
у складі : головуючого - судді Кішковської З.А.,
при секретарі - Забаровській С.А.,
за участю прокурора - Багдасарян А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки та мешканки м. Снігурівка Миколаївської області, АДРЕСА_1, українки, громадянки України, не військовозобов"язаної, з середньо-спеціальною освітою, не заміжньої, на утриманні син 1993 року народження, не працюючої - перебуває на обліку у районному центрі зайнятості, раніше не судимої
за ст.ст. 15 ч.2 - 190 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудна ОСОБА_1. вчинила замах на заволодіння чужим майном шляхом обману за слідуючих обставин. 04 січня 2005 року ОСОБА_1. звернулася до Снігурівського районного суду Миколаївської області з заявою про визнання безвісно відсутнім чоловіка ОСОБА_2. в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з метою подальшого звернення до управління пенсійного Фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, завідомо достовірно знаючи про фактичне місце перебування ОСОБА_2.
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 31 січня 2005 року ОСОБА_2. визнано безвісно відсутнім з 01 червня 2002 року за представленими доказами.
На підставі означеного рішення підсудна звернулася до управління пенсійного Фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області, де у відповідності до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було призначено пенсійні виплати по втраті годувальника на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 у розмірі 284грн.69коп. щомісячно.
Умисел підсудної було спрямовано на отримання державної допомоги у загальному розмірі не менше 20626грн.25коп. до досягнення дитиною повноліття, фактичний розмір отриманих пенсійних платежів склав за період з березня 2005 року по грудень 2006 року - 6117грн.88коп..
У судовому засіданні підсудна вину у скоєні злочину визнала повністю, показала, що ОСОБА_2. після припинення ними спільного проживання допомоги на утримання неповнолітнього сина не надавав. Не маючи постійного місця роботи та необхідних коштів на забезпечення потреб дитини, вдалася до протиправних дій на оформлення пенсійних виплат по втраті годувальника на підставі рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області про визнання ОСОБА_2. безвісно відсутнім як джерела матеріального забезпечення. При цьому дійсно мала відомості про місце перебування останнього, які приховала. За клопотанням підсудної та відсутністю заперечень учасників судового розгляду, судом не провадилося дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються відповідно до ст.299 КПК України.
Дослідивши докази, суд кваліфікує дії підсудної за ст.ст. 15 ч.2 - 190 ч.2 КК України - замах на заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, яке не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винної особи.
Призначаючи покарання, суд враховує на ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є злочином середньої тяжкості, обставини справи, дані про особу підсудної, яка характеризується позитивно, знаходження у неї на утриманні неповнолітньої дитини, як пом'якшуючу вину обставину - щире каяття, відсутність обтяжуючих вину обставин. Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину за ст.ст. 15 ч.2 - 190 ч.2 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити засуджену від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину та у відповідності до п.3 ст.76 КК України виконає обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через місцевий суд протягом 15-ти діб з моменту проголошення, засудженою з моменту вручення копії вироку.