Категорія №6.13
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 липня 2010 року Справа № 2а-4427/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Гончарової І.А.,
за участю секретаря: Лейбенко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою прокурора Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування,
ВСТАНОВИВ:
07 червня 2010 року прокурор Слов’яносербського району Луганської області звернувся до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області, в якій зазначив, що на обліку в Управлінні платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування перебуває ОСОБА_1. Відповідач в порушення норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у зв’язку із чим за ним утворилась заборгованість в сумі 1037 грн. 30 коп. Управлінням Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області відповідачу направлялася вимога про сплату вказаної суми заборгованості, яку він отримав, але не оскаржив у встановленому законом порядку. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганській області недоїмку по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1037,30 грн.
У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганській області заборгованість по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1037 грн. 30 коп.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганській області, представник відповідача у судове засідання не з’явилися, причини неявки суду не відомі, про дату слухання справи повідомлялися належним чином.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно із ст.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною 2 ст.5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно із ч.4 ст.18 Закону, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Відповідно до ч.6 ст.17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 2 ст.20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом 6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно з ч.12 ст.20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частиною 2 ст.106 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганській області як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області.
Судом встановлено, що у відповідача утворилася заборгованість по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1337,30 грн. Відповідачем було погашено заборгованість в сумі 300 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області відповідачу направлялася вимога про сплату боргу № Ю-1277 від 06.05.2010 року.
Вказана вимога відповідачем отримана, що підтверджується поштовим повідомленням (арк. справи 10), однак відповідач вказану вимогу не оскаржив та не узгодив з Управлінням Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області суму заборгованості.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що відповідачем не сплачена сума заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1037,30 грн., що підтверджується також карткою особового рахунку страхувальника, розрахунком суми страхових внесків (арк. справи 7-9).
При таких обставинах позовні вимоги позивача є обґрунтованими та з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганській області підлягає стягненню заборгованість по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1037 грн. 30 коп.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.№1058, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги прокурора Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганській області заборгованість по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1037 грн. 30 коп. (одна тисяча тридцять сім грн. тридцять коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
< Резолютивна частина >
< Текст >
СуддяГончарова І.А.