Справа №22ц-627/07 Головуючий в інстанції Мазкі Н.Б.
Категория 21
Доповідач Гаврилюк В.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2007 року судова палата в цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Гаврилюка В.К. - членів суду : Запорожця М.П., Тріфанова О.М. секретаря: ДідикН.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
у м. Первомайську
на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 28 листопада
2006 року
за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального. страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання у м. Первомайську про стягнення недорахованих
щомісячних страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
09 жовтня2006 року позивач звернувся із зазначеним позовом до суду про стягнення недорахованих щомісячних страхових виплат, посилаючись на правові підстави своїх вимог.
Рішенням суду першої інстанції заявлені позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську на користь ОСОБА_1. 2 573 гривні 64 копійки недорахованих щомісячних страхових виплат за період з 01 березня 2003 року по 01 вересня 2006 року.
Зобов'язали Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську виплачувати ОСОБА_1 з 01 вересня 2006 року до наступного перерахунку по 403 гривні 60 копійок щомісячно.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову , оскільки судом порушені вимоги процесуального закону, висновки суду не відповідають
2
За даними Держкомстату України зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки в коефіцієнтах складає:
- за 2001р. 1,352, який необхідно застосовувати для перерахування з 01 березня
2002 року;
- за 2002р. 1,210, який необхідно застосовувати для перерахування з 01 березня
2003 року;
- за 2003р. 1,228, який необхідно застосовувати для перерахування з 01 березня
2004 року;
- за 2004р. 1,275, який необхідно застосовувати для перерахування з 01 березня
2005 року;
- за 2005р. 1,367, який необхідно застосовувати для перерахування з 01 березня
2006 року (а.с.35).
Таким чином встановлено, що між сторонами по справі склалися правовідносини, які врегульовані Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року з змінами та доповненнями.
Позивач є потерпілим. При цьому підстави для проведення страхових виплат, розмір заробітку для їх обчислення, терміни і порядок проведення перерахунку страхових виплат сторонами не оспорюються.
Предметом суперечки є коефіцієнти, застосовані відповідачем для перерахунку сум щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, передбаченого ч.2 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
В період з 14 березня 2002 року по 06 березня 2006 року Правління Фонду СНВ України щорічно в лютому-березні виносило постанови «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей)», згідно з 01 березня поточного року проводилися перерахунки сум щомісячних виплат страховок потерпілим на коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати в галузях національної економіки.
Суд прийшов до висновку, що така право застосовна практика суперечить принципу повного відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок пошкодження здоров'я, що передбачено ст..21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», фактично внесені зміни до ст..29 ч.2 цього Закону, яка не містить терміну « реальна заробітна плата».
Національне законодавство у сфері регулювання трудових, пенсійних, цивільних, податкових та інших правовідносин не передбачає використання показника реальної середньої заробітної плати. Більш того, розміри внесків
3
страхувальників обчислюються для працедавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної платні, та інші заохочувальні і компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі - ст..47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Таким чином, зростання середньої заробітної плати веде до-збільшення страхових внесків, що, у свою чергу, дає можливість збільшити страхові виплати потерпілим. При цьому купівельна спроможність населення, тобто реальна заробітна платня, при визначенні тарифів страхових внесків до розрахунку не приймається.
Посилання представника відповідача на те, що місцеве відділення виконавчої дирекції є неналежним відповідачем колегія виизнає не обґрунтованими. Оскільки, позивач не ставить питання про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями відповідача, а просить стягнути страхові виплати у встановленому законом розмірі, принцип вини не повинен бути покладений в основу визначення відповідача по справі.
Суд визнав, що позивач правильно визначив відповідача по справі, оскільки саме Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську має в своєму розпорядженні особисту справу позивача та безпосередньо проводить йому виплати.
Крім того, суд бере до уваги, що згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року визнані недійсними:
· п. 4 Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України від 01 листопада 2001 року №43 із змінами, внесеними п.3 постанови Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року №7;
· постанову правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України від 14 березня 2002 року №15 «Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 01 березня 2002 року»;
· постанову правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №3 «Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей) з 01 березня 2003 року».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2006 року постанова Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року залишена без змін.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупність, суд визнав їх
4
матеріалам справи, суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи.
У своїх запереченнях представник позивача вважає постанову суду законною
і обґрунтованою, оскільки суд у повному обсязі перевірив доводи сторін та надані
докази.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і - обгрунтованність рішення суду, колегія-суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи.
Згідно до вимог ч.2 ст.29 Закону України «Про 'загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Так судом встановлено, що відділенням Фонду СНВ у м. Первомайську провадились перерахування страхових виплат позивача, а саме: постановами № 2040.0 від 22 березня 2002 року, № 2040.0 від 25 березня 2003 року, № 2040.0 від 25 березня 2004 року, № 2040.0 від 25 березня 2005 року, № 2040.0 від 27 березня 2006 року (а.с. 5-9).
З вказаних вище постанов відділення Фонду СНВ вбачається, що при перерахунку щомісячних виплат були використані постанови правління Фонду СНВ, в яких вказані коефіцієнти зростання реальної плати у галузях національної економіки у відповідних роках, а саме:
· постанова від 14 березня 2002 року № 15 - з 01 березня 2002 року коефіцієнт 1,193;
· постанова від 04 березня 2003 року № 3 - з 01 березня 2003 року коефіцієнт 1,183;
· постанова від 15 березня 2004 року № 17 - з 01 березня 2004 року коефіцієнт 1,152;
· постанова від 28 лютого 2005 року № 3 - з 01 березня 2005 року коефіцієнт 1,238;
- постанова від 06 березня 2006 року № 3 - з 01 березня 2006 року коефіцієнт
1 ,211 (я г 94-90Ї
5
достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач при перерахунку щомісячних страхових виплат позивачу з використанням коефіцієнтів зростання середньої заробітної платні по економіці України наданих Державним комітетом статистики України. Позов підлягає задоволенню виходячи з даних постанов про призначення перерахованих щомісячних страхових виплат винесених Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську виходячи з такого розрахунку:
З 01 березня 2002 року страхова виплата повинна була скласти: 115гр 27 к х 1,352 = 155гр 85 к. З 01 березня 2002 року по 01 березня 2003 року щомісячно не донараховано по 18гр 33 к: 155гр 85 к - 137гр 52 к = 18гр 33 к, а за весь вказаний час: 18гр 33 к х 12 місяців = 219гр 96 к.
3 01 березня 2003 року страхової виплати повинен була скласти: 155гр85кх 1,210 = 188гр 58 к. З 01 березня 2003 року по 01 березня 2004 року щомісячно не донараховано по 126гр 03 к ( 188гр 58 к - 162гр 55 к), що за весь вказаний період складає: 26гр 03 х 12 місяців = 312гр 36 к.
З 01 березня 2004 року середній заробіток після коригування повинен був скласти: 115гр 27 к: 25% х 100% х 1.352 х 1,210 х 1,228 = 926гр 27 к. Щомісячна страхова виплата складе: 926гр27 к : 100% х 25% = 231 гр 57 к. З 01 березня 2004 року по 01 березня 2005 року щомісячно не донараховано по 44гр 32 к (231 гр 57 к - 187гр 25 к = 44гр 32 к), що за весь період складає: 44гр 32 к х 12 місяців = 531 гр 84к.
З 01 березня 2005 року страхова виплата після перерахунку повинна була скласти: 321гр^57 к х 1,275 = 295гр 25 к. З 01 березня 2005 року по.01 березня 2006 року щомісячно не донараховано по 63гр 43 к (295гр 25 к - 231 гр 82 к = бЗгр 43 к), що за весь період складе 63гр 43 к х 12 місяців = 761 гр 16 к.
З 01 березня 2006 року середній заробіток після перерахунку повинен скласти: 461гр 08 к х 1.352 х 1,210 х 1,228 х 1.275 х 1,367 = 1 614гр 42 к. Щомісячна виплата з 01 березня 2006 року складе 1 614гр 42 к : 100% х 25% = 403гр 60 к. З 01 березня 2006 року по 01 липня 2006 року щомісячно не донараховано по 124гр 72 к ( 403гр 60 к - 278гр 88 к = 124гр 72 к), що за весь вказаний час складе 124гр 72 к х 6 місяців = 748гр 32 к.
Всього не донараховано щомісячних страхових виплат за період з 01 березня 2003 року по 01 вересня 2006 року: 219гр 96 к + 312гр 36 к + 513гр 84 к + 761гр 16 к + 748гр 32 к = 2 573гр 64 к.
З 01 вересня 2006 року позивачеві підлягає сплаті щомісячних страхових виплат в сумі 403гр 60 к.
Суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Зважаючи на викладене, доводи апелянта про порушення процесуального закону та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.
6
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську відхилити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 28 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську про стягнення недорахованих щомісячних страхових виплат залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.