копія Справа №2а – 2913/10 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі:
головуючого судді - Павелко І.Л.
при секретарі - Бондаренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про оскарження дій та зобов'язати вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в лютому 2010 року до суду з позовом до УПФ про зобовязання відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначених державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена ст. ст. 50,54 Закону від 28.02.1991 р. № 796 – ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком з 01.01.2004 р.; та виплату заборгованості до пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів за весь період з 01.01.2004 р.; зобовязати відповідача в подальшому проводити нарахування і виплату державної пенсії та додаткової пенсії згідно ст. ст. 50,54 Закону від 28.02.1991 р. № 796 – ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Представник відповідача в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, надав заперечення та просить розглянути справу у його відсутність.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд находить позов, який підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом ІІ групи. Крім того ст. 14 Закону України від 28.02.1991 року № 796 – ХІІ " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " позивача віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону йому призначено державну пенсію і щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір пенсії позивачеві згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів і фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" зі змінами та доповненнями внесеними Постановою КМУ № 894 від 13 липня 2004 року і Постановою КМУ № 1293 від 27 грудня 2005 року.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх уразі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в законі України від 28 лютого 1991 року № 796 – ХІІ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи".
Відповідно до ч.1 ст.50 Закону № 796 – ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України № 796 – ХІІ в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин правильним та таким, що відповідають Закону № 796 – ХІІ є висновок, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадової особи зобов'язані діяти лиш на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно – правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якою подана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за Конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, що при визначені розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону № 796 – ХІІ, а не Постанова КМУ №1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Ч. 5 ст. 54 Закону № 796 – ХІІ передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону № 796 – ХІІ яка набрала чинності 31.10.2006 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1,2,3,4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім'ям, за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Зазначена норма є імперативна і свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Таким чином новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Тому суд визнає протиправною бездіяльність відповідача у перерахунку пенсії, у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеною законом.
Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині подальшого перерахунку пенсії у відповідності із змінами діючого законодавства та індексації, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
У відповідності до ч.2 ст. 99 КАС України «Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».
Позивач пропустив строки звернення до суду, які передбачені нормами КАС України, не зазначивши поважність причин.
Таким чином, в позовних вимогах про виплату заборгованості по пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2004 р. по 08.02.2009 р. – відмовити.
Судові витрати накласти на Державний бюджет України.
Враховуючи викладене та керуючись Законом України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", ст. ст. 150-152 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у відповідності до ст. ст. 50,54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком відзначеної ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державно пенсійне страхування " з 08.02.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити призначення та проводити виплати пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи із розрахунків мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 08.02.2009 року.
В позовних вимогах про виплату заборгованості по пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2004 р. по 08.02.2009 р., зобов’язання проводити перерахунок пенсії в подальшому – відмовити.
Судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп. зарахувати в рахунок держави.
Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня винесення постанови, а апеляційна скарга на постанову суду протягом послідуючих 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя підпис І.Л.Павелко
Згідно з оригіналом:
Суддя
Кіровського райсуд
м. Кіровограда І.Л.Павелко
Станом на _________2010 р. постанова не набрала законної сили.
Секретар__________