Справа № 2-313/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 липня 2010 року                                                   м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді                     Гамули Б.С.,

при секретарі                                                Семенюк О.В.,

позивача                                                        ОСОБА_1,

представника позивача                                ОСОБА_2,                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів,

встановив:

    1 липня 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів. Свої вимоги обґрунтувала тим, що з відповідачем по справі вона проживала в шлюбі з 1994 року по жовтень 2005 року, який на даний час розірваний. Від шлюбу вони мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розлучення залишилась проживати з позивачем та знаходиться на її утриманні. Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 23 березня 2006 року з відповідача на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_4 було стягнено аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 270 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. За позовом ОСОБА_3 рішенням цього ж суду від 15 вересня 2008 року вказаний розмір аліментів був зменшений до 235 грн. Разом з тим зазначає, що дочка ОСОБА_4 з раннього дитинства постійно хворіє, на даний час перебуває на диспансерному обліку в дитячій консультації Камінь-Каширської центральної районної лікарні, потребує постійного лікування та оздоровлення, посиленого і збалансованого харчування в зв’язку з відставанням у фізичному розвитку від своїх однолітків, що потребує чималих коштів. Крім того, дитина навчається у школі, що потребує додаткових матеріальних витрат. Відповідач окрім сплати аліментів іншої матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість, так як отримує пенсію, соціальну допомогу та має додаткові заробітки, а інших осіб, які б перебували на його утриманні, немає.

    Посилаючись на вказані обставини, просить суд постановити рішення, котрим збільшити розмір аліментів до 350 грн. та стягувати їх з відповідача в її користь на утримання дочки ОСОБА_4 щомісячно до досягнення нею повноліття.

    Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча вчасно був повідомлений про час і місце слухання справи у встановленому законом порядку.

Враховуючи думку позивача, її представника, які не заперечують щодо розгляду справи у відсутності відповідача, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив – розглядати справу у відсутності відповідача, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов безпідставним і таким, що до задоволення не підлягає.

    В судовому засіданні встановлено, що рішенням Камінь-Каширського районного суду від 23 березня 2006 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 визначено стягувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 270 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття. Рішенням цього ж суду від 15 вересня 2008 року в зв’язку з погіршенням матеріального стану відповідача вказаний розмір аліментів був зменшений до 235 грн.

    Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України р озмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

    З досліджених в судовому засіданні довідки Камінь-Каширської центральної районної лікарні від 7 червня 2010 року № 403 та медичної картки хворого вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2001 року перебуває на диспансерному обліку в дитячій консультації Камінь-Каширської ЦРЛ. Дитина потребує постійного контролю лікарів не рідше двох разів на рік, амбулаторного та стаціонарного лікування за медичними показниками. Рекомендовано повноцінне харчування, збагачене вітамінами, білками, заняття фізичною культурою. Протягом 2002-2009 років перебувала на санаторно-курортному лікуванні.

    Наведені обставини виникли та продовжують існувати до та після присудження аліментів рішеннями Камінь-Каширського районного суду від 23 березня 2006 року та від 15 вересня 2008 року. Інших фактів, які б доводили зміну матеріального або сімейного стану чи погіршення здоров’я одержувача аліментів після їх присудження, що є підставою зміни розміру аліментів, в суді не наведено. Також не надано доказів про покращення матеріального стану відповідача ОСОБА_3 Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення даного позову.

    Суд не бере до уваги аргументів позивача та її представника про збільшення розміру прожиткового мінімуму, як підставу для збільшення розміру аліментів, так як згідно ч. 3 ст. 184 Сімейного кодексу України якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.  

    Відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

    Виходячи з положень даної статті закону додаткові витрати, які несе ОСОБА_1 у зв’язку з періодичним лікуванням дитини, її оздоровленням та забезпеченням повноцінним харчуванням є підставою для стягнення таких витрат з відповідача ОСОБА_3, однак не є підставою для зміни розміру уже стягуваних з нього аліментів.

    Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд звільняє позивача від сплати судового збору як постраждалу внаслідок Чорнобильської катастрофи.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 88, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України,      ст.ст. 185, 192 Сімейного кодексу України, суд

вирішив:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та наступної подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Дане рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Головуючий – підпис

    Оригіналу відповідає

    Суддя Камінь-Каширського

    районного суду                                                                 Б.С. Гамула