К О П І Я

Справа № 1-559/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

“19” липня 2010 року                           Оболонський районний суд м. Києва

в складі:       головуючого судді                         Гриненка О.І.

            при секретарях                                   Подобед О.О., Дубровській М.В.                                 за участю прокурорів                       Сімонова Я.Г., Будник О.М.

                       за участю захисника                                      ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Гуляйполе Запорізької області, українця, громадянина України, з середньою освітою,  непрацюючого, неодруженого, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На початку березня 2010 року, знаходячись в приміщенні кафе «Червоне і чорне» в місті Запоріжжя, невстановлені слідством особи, матеріали кримінальної справи відносно яких виділені для проведення додаткової перевірки постановою слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 17.05.2010 року, звернулися до ОСОБА_2 з пропозицією за грошову винагороду знайти людину, яка погодиться оформити на себе договір прокату автомобіля для подальшого незаконного заволодіння автомобілем та його продажу, на що ОСОБА_2 погодився. Реалізуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 за грошову винагороду оформити в місті Києві на його ім'я договір прокату автомобіля для подальшого незаконного заволодіння автомобілем та його продажу, на що останній погодився.

21.03.2010 року, ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні офісу №3 по вул. Урицького, 32 в місті Києві, діючи за попередньою змовою групою осіб, згідно розподіленої ролі, уклав з ПП ОСОБА_4 договір №614-03 від 21.03.2010 року прокату легкового автомобіля НОМЕР_1. Після укладення вказаного договору, ОСОБА_3 згідно акту прийома-передачі легкового автомобіля отримав від ПП ОСОБА_4  у використання з правом керування строком на 5 діб автомобіль НОМЕР_1, ключі та технічний паспорт на вказаний автомобіль. Далі, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою направилися на вказаному автомобілі до міста Запоріжжя, де ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передали невстановленій слідством особі автомобіль НОМЕР_1, ключі та технічний паспорт на автомобіль.

25.03.2010 року автомобіль НОМЕР_1, був затриманий працівниками міліції у Львівській області.

В ході судового слідства підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3  свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину визнали повністю і підтвердили обставини скоєного ним злочину, що викладені у вироці вище.

    ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненому щиро розкаюються та просять суворо їх не карати.

Крім повного визнання, винність підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого їм злочину  підтверджується комплексом зібраних по справі доказів, а саме:

-   протоколом виявлення, огляду та вилучення від 25.03.2010 року, згідно якого в присутності понятих у ОСОБА_5 виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль НОМЕР_1, серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4, копія довіреності на право управління автомобілем НОМЕР_1  від імені ОСОБА_4 серії ВМВ №094048, ключ від замка запалення автомобіля з зображенням логотипу марки автомобіля «Ауді», автомобіль НОМЕР_1 (а.с. 27);

-   копією договору прокату легкового автомобіля №614-03 від 21.03.2010 року, згідно якого ПП ОСОБА_4 надав в оренду ОСОБА_3 автомобіль НОМЕР_1 (а.с. 35);

-   актом прийому-передачі легкового автомобіля від 21.03.2010 року, згідно якого ПП ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 у використання з правом керування строком на 5 діб автомобіль НОМЕР_1, ключі та технічний паспорт на вказаний автомобіль (а.с. 36);

-   постановою про прилучення до справи речових доказів від 16.04.2010 року, згідно якої автомобіль НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу – вказаного автомобіля, ключ від замку запалення автомобіля з зображенням логотипу «Ауді» - визнано речовими доказами по кримінальній справі (а.с. 37-38).

Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, скоїв злочин передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.

ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, скоїв злочин передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.

Обставинами, які б пом’якшували покарання підсудному ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудному ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, які б пом’якшували покарання підсудному ОСОБА_3, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудному ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення підсудним міри покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особи підсудних, їх щире каяття у вчиненому, і вважає правильним обрати їм покарання у виді позбавлення волі, але не в максимальних межах санкції статті 289 ч. 2 КК України.

Однак, враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позитивно характеризуються, щиро каються, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, мають на утриманні неповнолітніх дітей, суд вважає можливим їх виправлення без ізоляції від суспільства, звільнивши від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.

Відповідно до ст. 77 КК України, у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачено в санкції статті 289 ч. 2 КК України, не застосовується.

            На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2  визнати винним  у вчиненні злочину передбаченого ст. 289 ч.2  КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком суду з іспитовим строком на три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_3  визнати винним  у вчиненні злочину передбаченого ст. 289 ч.2  КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком суду з іспитовим строком на три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу змінити з  утримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши їх з-під варти в залі суду.

            Строк відбуття покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обчислювати з дня виконання вироку.

Речові докази по справі - передати за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 15 діб з дня його проголошення.

            Суддя:              підпис                     О.І. Гриненко

З оригіналом згідно.

Суддя:                                                                                              О.І.Гриненко