К О П І Я
Справа № 1- 310/2010 року
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«21» липня 2010 року Оболонський районний суд міста Києва
в складі: головуючого -судді - Гриненка О.І.
при секретарях - Гугліч Ю.В., Подобед О.О.
- Дубровській М.В.
за участю прокурорів - Янчука Д.Л., Будник О.М.
за участю захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 13.11.2009 року вироком Подільського районного суду міста Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України, ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік шість місяців;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
11.01.2010 року, близько 15.00 години, ОСОБА_4, знаходячись на АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав мобільний телефон «Самсунг SGH - В 520» вартістю 300 гривень, що належить ОСОБА_5 Після цього, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 300 гривень.
В ході судового слідства підсудний ОСОБА_4 свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що крадіжки мобільного телефону «Самсунг SGH 520» з квартири №АДРЕСА_2, він не вчиняв. Коли він знаходився біля будинку №1-В по провулку Квітневому в місті Києві, до нього під’їхали працівники міліції, які застосовуючи фізичний та психологічний тиск, посадили його до автомобіля та повезли до Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві, де продовжили здійснювати фізичний тиск, погрожувати та залякувати його. Під час досудового слідства спочатку він давав визнавальні показання, так як боявся тиску з боку працівників міліції.
Винність ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується комплексом зібраних по справі доказів, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який в судовому засіданні показав, що 11.01.2010 року близько 14.00 години він знаходився на роботі – в квартирі АДРЕСА_2 де робив ремонт разом з іншими робітниками, при цьому його мобільний телефон «Самсунг SGH 520», вартістю 300 гривень, знаходився в одній з кімнат квартири, на підвіконні. Близько 17.00 години він почав збиратися додому та виявив відсутність свого мобільного телефону.
- показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав, що в січні 2010 року, знаходячись на масиві «Виноградар» в місті Києві, він придбав мобільний телефон «Самсунг SGH-В 520» темного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1, у особи, наглядно схожої на ОСОБА_4 Однак категорично стверджувати, що саме ця особа і є ОСОБА_4 він не може, так як під час купівлі телефону на вулиці було темно, та обличчя не можна було детально роздивитися. Крім того, під час пред’явлення особи для впізнання 18.03.2010 року, він вказав на ОСОБА_4 як на особу, схожу на ту, яка продала йому мобільний телефон «Самсунг SGH-В 520», однак точно підтвердити це не зміг.
- показаннями свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні показала, що 18.03.2010 року вона була запрошена в якості понятої під час слідчої дії – пред’явлення особи для впізнання. В ході слідчої дії, свідок ОСОБА_6 вказав на особу, яка знаходилась під №3 – підсудного ОСОБА_4, однак точно підтвердити, що це саме та особа, яка продала йому мобільний телефон «Самсунг SGH-В 520» в січні 2010 року він не зміг.
- показаннями свідка ОСОБА_8 відносно якого забезпечено конфіденційність даних про особу, згідно Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», який в судовому засіданні показав, що 11.01.2010 року, після обіду йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4, який в процесі розмови запропонував йому придбати у нього мобільний телефон, на що він відмовився. ОСОБА_4 він впізнав по голосу.
- протоколом огляду місця події від 12.01.2010 року, план-схемою до нього, згідно якого в присутності понятих проведено огляд трикімнатної квартири, розташованої на АДРЕСА_2 (а.с. 9-12);
- довідкою ВАТ «Техніка», виданою про те, що вартість мобільного телефону «Самсунг SGH-В 520» з урахуванням експлуатації становить 300 гривень (а.с. 18);
- явкою з повинно від 22.01.2010 року, адресованою начальнику Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві, в якій ОСОБА_4 повідомив про скоєний ним злочин – викрадення мобільного телефону «Самсунг» з квартири будинку АДРЕСА_2, 11.01.2010 року (а.с. 24);
- протоколом виявлення, огляду та вилучення від 04.03.2010 року, згідно якого в присутності понятих у ОСОБА_6 вилучено мобільний телефон «Самсунг SGH-В 520» ІМЕІ:НОМЕР_1, картку памяті на 1 Гб. Як пояснив ОСОБА_6, даний телефон він придбав у наглядно знайомого на ім'я ОСОБА_4 в січні 2010 року (а.с. 108);
- гарантійним талоном від 17.10.2008 року на мобільний телефон «Самсунг SGH-В 520» ІМЕІ:НОМЕР_1 (а.с. 109);
- постановою про прилучення до справи речових доказів від 16.03.2010 року, згідно якої мобільний телефон марки «Самсунг SGH-В 520», темного кольору, ІМЕІ:НОМЕР_1, карта памяті на 1 Гб – визнано речовими доказами по кримінальній справі (а.с. 111);
- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 18.03.2010 року, згідно якого в присутності понятих ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_4 як особу, схожу на ту, яка продала йому мобільний телефон «Самсунг SGH-В 520» в січні 2010 року, однак точно підтвердити це не зміг (а.с. 124-125).
Невизнання ОСОБА_4 своєї вини судом розцінюється як спосіб свого захисту з метою уникнення відповідальності та покарання за скоєний злочин. На початку досудового слідства ОСОБА_4 давав визнавальні, логічні та послідовні показання, які узгоджуються з іншими доказами по справі, в тому числі з показаннями потерпілого ОСОБА_5, у зв’язку з чим не викликають у суда сумнівів щодо їх правдивості. Зокрема, ОСОБА_4 в своїх показаннях під час досудового слідства, вказував, що 11.01.2010 року близько 15.00 години, він зайшов до будинку АДРЕСА_2, з метою пошуку роботи. Піднявшись на дев’ятнадцятий поверх вказаного будинку, він побачив, що двері однієї з квартир відчинені, та зайшов до цієї квартири. В квартирі він побачив на підвіконні мобільний телефон «Самсунг» чорного кольору, який взяв та поклав до кишені своєї куртки, після чого з місця скоєння злочину зник (а.с. 49-50, а.с. 58-59).
Посилання підсудного ОСОБА_4 на застосування до нього незаконних методів слідства, а саме фізичного та психологічного впливу, нічим не підтверджено, а спростовується показаннями свідків – начальника відділення ВКР Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_9, о/у ВКР Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_10, слідчих СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_11, ОСОБА_12, які в судовому засіданні показали, що підсудний під час досудового слідства показання давав добровільно, ні фізичний, ні психологічний тиск до підсудного не застосовувався.
Крім того, 24.03.2010 року за результатами прокурорської перевірки матеріалів за повідомленням ОСОБА_4 про застосування співробітниками ВКР Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві відносно нього заборонених законом методів дізнання, помічником прокурора Оболонського району міста Києва Ткаченком В.В. було прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників ВКР Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_14 та ОСОБА_9 на підставі п.2 ст.6 Кримінально-процесуального кодексу України за відсутністю в їх діяннях складу злочину.
Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненими повторно, поєднаними із проникненням у житло, скоїв злочин передбачений ст. 185 ч. 3 КК України.
Обставин, які б пом’якшували покарання підсудному, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які б обтяжували покарання підсудного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення підсудному міри покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу підсудного, і вважає правильним обрати йому покарання у виді позбавлення волі.
Однак, враховуючи стан здоров'я підсудного ОСОБА_4, а саме я к вбачається з листа Начальника Київського слідчого ізолятора Управління державного департаменту України з питань виконання покарань Старенького С.Є. №19982 від 29.06.2010 року, за результатами огляду ОСОБА_4 встановлений діагноз: хронічний гастрит, виразкова хвороба (анамнестично), фаза нестійкої ремісії, хронічний гепатит змішаного ґенезу, цироз печінки ст. декомпенсації, асцит, полінаркоманія (анамнестично), хронічна лімфо-венозна недостатність нижніх кінцівок, прогноз для життя неблагоприємний, крім того, згідно довідки, виданої Клінічною лікарнею №15 Подільського району міста Києва, ОСОБА_4 проходить лікування з діагнозом: хронічний вірусний гепатит С з переходом в цироз печінки, суд вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства, звільнивши його від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.
Керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Остаточну міру покарання ОСОБА_4 визначити на підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання призначеного за вироком Подільського районного суду міста Києва від 13.11.2009 року у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком суду з іспитовим строком на три роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Строк відбуття покарання підсудному обчислювати з дня виконання вироку.
Речові докази по справі – передати за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва протягом 15 діб з дня його проголошення через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя: підпис О.І.Гриненко
З оригіналом згідно.
Суддя: О.І.Гриненко