Справа № 1-682/2010р.
П О С Т А Н О В А
23 липня 2010 року Оболонський районний суд міста Києва
у складі: головуючого – судді - МАМОНТОВОЇ І.Ю.
при секретарі - КЛЕЩЕНКО О.М.
за участю прокурора - БУДНИК О.М.
за участю захисника - ОСОБА_1
при попередньому розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.ст.289 ч.2, 286 ч.2 КК України
У С Т А Н О В И В :
Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.ст.289 ч.2, 286 ч.2 КК України надійшла до Оболонського районного суду м.Києва 06.07.2010 року.
Прокурор вважає, що справу можливо призначити до розгляду у суді та заперечує проти клопотання захисника про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.
Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_1 заявила клопотання, в якому просить направити кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 на додаткове розслідування, посилаючись на те, що на досудовому слідстві нею заявлялись клопотання, які безпосередньо впливають на правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, а саме про додатковий огляд місця події, про призначення повторної чи додаткової авто-технічної експертизи, про призначення повторної авто-товарознавчої експертизи. Але слідчим було відмовлено в задоволенні цих клопотань, що сказалось на повноті досудового слідства. Суд позбавлений можливості самостійно виправити недоліки досудового слідства, тому захисник вважає, що справа не може бути призначена до судового розгляду, а підлягає поверненню на додаткове розслідування в порядку ст.246 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.
Потерпілі на попередній розгляд справи не з’явились, про день та час розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши доповідь прокурора, клопотання захисника та думку обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінальної справи в ході дослідження питань, зазначених у ст.237 КПК України, судом встановлено, що під час перевірки справи з обвинувальним висновком прокурором були суттєво порушені вимоги п.п.2-1, 6, 7, 11 ст.228 КПК України, а саме не перевірено, чи були додержані під час провадження досудового слідства вимоги КПК України про забезпечення права обвинуваченого на захист, чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями кримінального закону, чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку, чи додержано органами досудового слідства всіх інших вимог КПК України.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, а саме з постанови від 21.06.2010 року про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого (т.2 а.с.31-33) та з обвинувального висновку (т.2 а.с.67-82), органами досудового слідства ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення, окрім іншого, і за ст.289 ч.2 КК України з посиланням на те, що він вчинив умисні дії, які виразились у протиправному вилученні автомобіля НОМЕР_1, у власника ОСОБА_3 всупереч її волі, тобто незаконно заволодів транспортним засобом.
Відповідно до ст.289 КК України, відповідальність за частиною 2 вказаної статті, настає у разі незаконного заволодіння транспортним засобом при наявності наступних кваліфікуючих ознак: «дії, вчинені повторно», «дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб», «дії, поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого», «дії, поєднані з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого», «дії, вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище», «якщо дії завдали значної матеріальної шкоди».
При пред’явленні ОСОБА_2 обвинувачення за частиною 2 статті 289 КК України, слідчим не зазначено кваліфікуючої ознаки саме частини 2 цієї статті, на що не звернув уваги прокурор, перевіряючи справу з обвинувальним висновком, та що є порушенням вимог ст.132 КПК України.
Тобто, фактичні обставини пред’явленого обвинувачення не відповідають кваліфікації їх дій, що позбавило ОСОБА_2 права захищатися від зрозумілого обвинувачення та порушило як право обвинуваченого, так і право потерпілої на захист, чого суд не може усунути в судовому засіданні.
Вказані вище недоліки досудового слідства були допущені і при складанні обвинувального висновку.
При цьому, оскільки обвинувальний висновок, згідно ст.254 КПК України, підлягає врученню підсудному, з метою забезпечення його права на захист, неналежне складання цього важливого процесуального документу також тягне за собою порушення вказаного права.
Тобто, органами досудового слідства допущені такі істотні порушення кримінально - процесуального закону, які призвели до суттєвого обмеження гарантованих законом прав обвинуваченого.
Суд вважає, що без усунення зазначених порушень вимог КПК України справа не може бути призначена до судового розгляду.
У відповідності з роз'ясненнями Верховного Суду України, які викладені у п.10 Постанови Пленуму № 8 від 24.10.2003 року "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві", недодержання органами досудового слідства вимог ст.ст.132, 223 КПК України, є підставою для повернення справи прокурору для усунення порушень КПК.
Вирішуючи питання по заявленому захисником клопотанню, яке підтримано обвинуваченим, про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки є передчасним, тому, що на даній стадії процесу суд позбавлений можливості з’ясувати, чи має місце неповнота досудового слідства та чи може вона бути усунута під час судового слідства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.237, 240, 244, 246, 249-1 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.ст.289 ч.2, 286 ч.2 КК України повернути прокурору міста Києва для усунення порушень кримінально-процесуального законодавства.
Клопотання захисника – адвоката ОСОБА_1 про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування залишити без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає, на неї може бути внесення подання прокурором.
СУДДЯ