ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2010 р. Справа № 6/436-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Ясир Л.О. (доповідач)
суддів: Герасименко І.М., Пруднікова В.В.,
секретар судового засідання: Вовченко О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1, представник, нотаріально посвідчена довіреність №1692 від 07.07.09р.;
від відповідача –Сігалов Максим Юрійович, директор, наказ №7-к від 28.07.09р.; Сігалов Юрій Мусійович, представник, довіреність №01/27-05 від 27.05.10р.;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Велис”, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.10р. у справі №6/436-09
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Сімферополь, АР Крим
до товариства з обмеженою відповідальністю “Велис”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 412 251,66 грн., -
В С Т А Н О В И В :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Велис” про повернення попередньої оплати за товар у розмірі 326196,00 грн., розірвання договору поставки №21/09-07 від 24.09.07р. та стягнення за порушення грошових зобов’язань по своєчасному поверненню отриманих грошових коштів інфляційних втрат у розмірі 73 236,16 грн., 3% річних у сумі 12 819,50 грн. ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог №250/1 від 04.11.09р. –а.с.55-57).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором №21/09-07 від 24.09.07р. щодо поставки товару - кодів поповнення послуг стільникового рухомого зв’язку. Стосовно розірвання договору позивач послався на суттєве порушення відповідачем умов договору, які виразилися у тому, що відповідач усупереч укладеному договору не мав намір його виконувати, а, отримавши перераховані позивачем у якості передоплати грошові кошти, розпорядився ними за своїм власним розсудом.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.10р. по справі №6/436-09 (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволені частково. Розірваний договір постачання №21/09-07 від 24.09.07р.; стягнуто з відповідача на користь позивача 326 196,00 грн. суми передоплати за товар з посиланням за обґрунтованість позовних вимог. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати повністю і прийняти нове, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи. Товариство з обмеженою відповідальністю “Велис” зазначає, що позивач сплачував на користь відповідача передоплату за електронні ваучери невеликими частинами через певні проміжки часу, що підтверджує його твердження, що кожна наступна сплата проводилась за рахунок виручених коштів від продажу отриманих від відповідача електронних ваучерів поповнення рахунків. Вказане підтверджується і тим, що позивач на протязі року 18 разів підряд перераховував на рахунки відповідача досить великі суми грошових коштів, при цьому жодного разу не звернувся до відповідача з претензією щодо невиконання умов домовленості. Звертає увагу суду, що переговори між позивачем та відповідачем щодо укладення договору №21/09-07 незавершені до теперішнього часу, а сам договір на теперішній час є неукладеним, оскільки сторони не узгодили усі істотні умови. Крім того договір №21/09-07 не містить підпису покупця –позивача за позовом.
Представник позивача вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Місцевим господарським судом встановлено, що 24.09.07р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 –покупцем та товариством з обмеженою відповідальністю “Велис” –продавцем укладено договір №21/09-07, предметом якого є поставка кодів поповнення передплачених послуг стільникового рухомого зв’язку (надалі –електронних ваучерів).
Оглянувши в судовому засіданні 27.05.10р. надані позивачем договір №21/09-07 та додаток №1 до нього в оригіналах, підписаних обома сторонами, відповідач погодився з тим., що спірний договір є укладеним.
Відповідно до пункту 2.1 договору електронні ваучери - це записи в електронному файлі, що мають грошову оцінку (вартість) згідно Додатку №1 до цього договору.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що оплата електронних ваучерів проводиться покупцем на умовах авансової оплати.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що продавець гарантує передачу електронних ваучерів покупцю протягом одного робочого дня з моменту отримання авансової оплати від покупця.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у період з 05.10.07р. по 05.01.08р. здійснив передоплату за товар на загальну суму 326 196,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с.18-35).
Відповідач доказів виконання своїх зобов’язань за договором №21/09-07 не надав.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Посилаючись на відсутність поставки електронних ваучерів, що є істотним порушенням умов договору №21/09-07 з боку відповідача, позивач просив розірвати його і стягнути суму попередньої оплати з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.
Задовольняючи позов в частині стягнення суми 326 196,00 грн., перерахованої відповідачу як попередня оплата за товар, що підлягав постачанню, місцевий господарський суд зазначив, що ця вимога є обґрунтованою.
Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на правове обґрунтування вимог в цій частині.
Позивач просив стягнути суму передплати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
В даному ж випадку грошові кошти одержані відповідачем за договором №21/09-07, неналежне виконання якого є підставою позову.
Тобто, матеріально-правова вимога позивача не випливає зі статті 1212 Цивільного кодексу України.
В процесі слухання справи позивач не подавав заяву про зміну предмета позову або його підстав.
До того ж згідно з пунктом 4.3 договору №21/09-07 право власності на електронні ваучери переходить від продавця до покупця з моменту оплати покупцем рахунків за відповідні електронні ваучери.
Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності підлягає захисту, способи якого передбачені розділом 29 Цивільного кодексу України.
З моменту набуття права власності на електронні ваучери позивач набув право вимагати передачі саме їх відповідачем. Це право позивача не втрачено ним і на теперішній час, оскільки строк дії договору №21/09-07 встановлений до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.
З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення вартості електронних ваучерів та розірвання договору №21/09-07 задоволенню не підлягають. Не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення інфляційних втрат і річних, оскільки, як правильно вказав суд першої інстанції, у відповідача відсутнє грошове зобов’язання.
Судова колегія приймає до уваги, що на виконання судового рішення від 23.03.10р. судом першої інстанції наказ не видавався.
Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Велис”, м.Дніпропетровськ – задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.10р. у справі №6/436-09 –змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції.
В позові відмовити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Сімферополь, АР Крим на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Велис”, м.Дніпропетровськ 1 673,48 грн. державного мита, сплаченого при поданні апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий Л.О. Ясир
І.М.Герасименко
В.В.Прудніков
Постанову підписано 31.05.2010р.