Справа № 2-2573/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого – судді Короля О.П.
при секретарі – Стаховій Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту існування правовідносин між сторонами, переведення на позивача прав кредитора відносно відповідача та переведення на позивача майнових прав відповідача на квартиру,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» про встановлення факту існування правовідносин між сторонами, переведення на позивача прав кредитора відносно відповідача та переведення на позивача майнових прав відповідача на квартиру.
В позові зазначено, що 27 жовтня 2006 року відповідач ОСОБА_2 як замовник з однієї сторони та ТОВ "Вінницябуд" як підрядник з іншої сторони уклали договір № 25 про будівництво двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
09 листопада 2006 року відповідачем ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії ВАТ КБ "Хрещатик" укладено кредитний договір № 309/06/фо від 09.11.2006 року. Предметом даного кредитного договору було надання кредиту в сумі 165613,00 грн. для придбання двокімнатної квартири АДРЕСА_1 на первинному ринку. Однак станом на 09.11.2006 будинок № 40-а, в якому мала розміщуватися вищезгадана квартира, фактично не був збудований, тому під час укладання між відповідачем ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії ВАТ КБ "Хрещатик", відповідно до умов кредитного договору № 309/06/фо від 09.11.2006 року було укладено договір іпотеки, предметом даного договору була передача під заставу банку майнових прав відповідача на дану двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
24 жовтня 2007 року на виконання усного договору доручення відповідач ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 підписала довіреність на право представництва її інтересів з усіма необхідними для цього правами та повноваженнями, посвідчену приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б., зареєстровану за №14256.
Підставою укладання даного договору доручення відповідача із позивачем послужили великі заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед третіми особами , зокрема загроза втрати майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Дані майнові права на вищезгадану квартиру перебували в заставі у ВАТ КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії ВАТ КБ "Хрещатик" за кредитним договором № 309/06/фо від 09.11.2006 року.
Станом на квітень-травень 2008 року заборгованість відповідача сягнула критичної межі і ВАТ КБ "Хрещатик" як кредитор змушений був звернутися до нотаріуса з вимогою виконавчого напису щодо реалізації предмету застави за договором іпотеки через примусову реалізацію державною виконавчою службою.
29 травня 2008 року на підставі усного договору доручення, підтвердженого письмовою нотаріально посвідченою довіреністю від 24.10.2007 року № 14256, в зв'язку з фактичною відсутністю відповідача ОСОБА_2 та неможливістю зв'язатися з нею, усі її боргові зобов'язання за кредитним договором № 309/06/фо від 09.11.2006 року перед ВАТ КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії ВАТ КБ "Хрещатик" взяв на себе позивач ОСОБА_1 і погасив їх у повному обсязі зі всіма належними оплатами в сумі 157117,71 грн.
В березні 2008 року проти відповідача ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального Кодексу України, та оголошено в розшук. В травні 2008 року відповідач перебувала в розшуку, тому можливості зв'язатися з нею не було, а самостійно на зв'язок відповідач не виходила, тому не було фактичної можливості повідомити відповідача про вчинення позивачем дій з приводу задоволення вимоги кредитора ВАТ КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії ВАТ КБ
"Хрещатик" щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 309/06/фо від 09.11.2006 року. 13.08.2009 року відповідач ОСОБА_2 була звільнена з під варти, після чого повернулась додому за адресою: АДРЕСА_2.
З метою повідомлення ОСОБА_2 про вчинення дій ОСОБА_1 у її інтересах та повернення коштів 14.08.2009 р. позивачем надіслано відповідачу лист-повідомлення (вимога кредитора) про вчинення дій в майнових інтересах особи з вимогою відшкодувати витрати, що здійснювалися ним на захист інтересів відповідача, та перерахувати на вказаний банківський рахунок. Однак, відповідач ОСОБА_2 по теперішній час ухиляється від відшкодування витрат, добровільно відшкодувати витрати відмовляється, тому позивач ОСОБА_1 змушений звернутися з даним позовом до суду та захистити свої законні права та інтереси.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, пояснивши, що не було обов»язком боржника виконувати зобов»язання особисто, тому у зв»язку з небезпекою відчуження нерухомого майна позивачем були сплачені кошти на погашення кредитного зобов»язання відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що позовні вимоги безпідставні. 24.10.2007 р. ОСОБА_2 видала довіреність на ім»я ОСОБА_1 05.08.2008 р. ця довіреність була скасована. Того ж дня нею була видана довіреність на ОСОБА_3 Квартира АДРЕСА_1 купувалась для ОСОБА_3, доказом чого є попередній договір від 17.11.2006 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_3 сплатила ОСОБА_2 48 тис. доларів США за цю квартиру. Згідно вироку Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 березня 2009 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 192 КК України, задоволено цивільний позов ОСОБА_3, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 369 тис. грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. 14.08.2009 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено угоду про врегулювання спору про відшкодування завданої шкоди, згідно якого ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 майнові права з подальшим оформленням права власності на збудовану та здану в експлуатацію квартиру АДРЕСА_1 квартирному житловому будинку загальною площею 68,28 кв.м. Платником коштів за будівництво квартири на користь ТОВ «Вінницябуд» є ОСОБА_2 Кошти на придбання квартири вона отримала в ВАТ КБ «Хрещатик», а ОСОБА_1 до цієї квартири відношення не має.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ВАТ комерційного банку «Хрещатик», належним чином повідомлений про слухання справи, в судове засідання не з»явився, подав суду заяву про проведення судового розгляду за його відсутності, тому що вказаний банк не має юридичного інтересу в цій справі.
Представник залученої судом третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ «Вінницябуд» в судовому засіданні пояснила та подала заяву, в якій, зокрема зазначено, що кошти за квартиру за договором №25 від 27.10.2006 р. сплачені повністю ОСОБА_2 готівкою в сумі 70977 грн. (аванс) відповідно до прибуткового касового ордеру №385 від 27.10.2006 р. та в безготівковому порядку в сумі 165613 грн. шляхом перерахування цієї суми ОСОБА_2 через Вінницьку філію ВАТ КБ «Хрещатик». Рішенням виконкому Вінницької міської ради від 23.12.2008 р. №3243 та від 12.02.2009 р. №205 «Про заселення 152 квартирного житлового будинку АДРЕСА_1 в цьому будинку, вартість якої була повністю оплачена ОСОБА_2, виконкомом залишилась нерозподіленою, оскільки перебуває під арештом за постановою слідчого. В наступні судові засідання представник ТОВ «Вінницябуд» не з»являлась згідно поданої заяви про слухання справи у її відсутність.
Представник залученої судом третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 суду пояснив, що до підписання довіреності від 24.10.2007 р. на ім»я ОСОБА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 існували правовідносини на підставі попереднього договору від 17.11.2006 р. Існували правовідносини між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Хрещатик» з приводу погашення кредиту. В довіреності від 24.10.2007 р. ОСОБА_1 надаються широкі повноваження, але він мав право розпоряджатись лише коштами ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_6 дав показання про те, що в травні 2008 р. ОСОБА_1 попросив позичити йому гроші. В банку в начальника відділу кредитування свідку разом з ОСОБА_1 повідомили, що за кредитним договором в ОСОБА_2 велика заборгованість і банк збирається забрати в неї квартиру. ОСОБА_1 є його родичем, і тому ОСОБА_6 позичив йому 34 тис. доларів США, які були внесені в касу банку.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
24.10.2007 р. ОСОБА_2 видала довіреність ОСОБА_1 і уповноважила його бути її представником з усіма необхідними повноваженнями в усіх державних, громадських, господарських та інших органах і організаціях, незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності з усіма необхідними повноваженнями з питань придбання на її ім»я, відчуження, здачі в оренду, передачі у заставу з метою забезпечення її зобов»язань, а також вчинення будь-яких інших дій щодо належного їй рухомого і нерухомого майна, визначаючи в усіх випадках суми, терміни та інші умови на власний розсуд; одержувати належне їй майно, включаючи грошові суми та цінні папери, будь-які документи від громадян та юридичних осіб, набувати цінні папери, відкривати від її імені рахунки в банківських установах, в тому числі валютний та в цінних паперах, користуватися та розпоряджатися належними їй коштами та цінними паперами, укладати всі дозволені законом правочини цивільно-правового характеру, в тому числі кредитні; представляти її інтереси в органах внутрішніх справ, державної реєстрації, державної статистики, нотаріату, технічної інвентаризації тощо; вести переговори з усіх питань, що стосуватимуться її, одержувати кореспонденцію, що надходить на її ім»я, в тому числі грошову та посилкову, вести її спадкові справи, а також справи у суді з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом пред»явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни предмету позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення суду; подавати виконавчі документи до державної виконавчої служби для їх виконання, одержувати присуджене майно або гроші.
За цією довіреністю представник користується правом подання та підпису всіх документів, необхідних для виконання наданих цією довіреністю повноважень, включаючи позовні та інші заяви, в тому числі про належність ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності майна та про сімейний стан, скарги тощо.
Вказана довіреність скасована ОСОБА_2 05.08.2008 р.
Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов»язується вчиняти від імені та за рахунок другої сторони довірителя певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов»язки довірителя.
ОСОБА_1 за власні кошти сплатив за квитанцією №3 від 29.05.2008 р. за ОСОБА_7 в рахунок погашення кредиту, процентів, прострочених процентів по кредиту і пені загальну суму 155145,91 грн. та за квитанцією №2 від 29.05.2008 р. погашення заборгованості за кредитною операцією згідно договору на проведення виконавчого напису в розмірі 1971,80 грн.
Згідно довіреності від 24.10.2007 р. ОСОБА_2 не уповноважувала повіреного ОСОБА_1 здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором №309/06/фо від 09.11.2006 р. за рахунок коштів повіреного. Що стосується кредитних відносин позивач мав право укладати від імені довірителя лише кредитні договори, користуватися та розпоряджатись належними ОСОБА_2 коштами, в тому числі і в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.
ОСОБА_2 повністю виплатила кошти за будівництво квартири за договором №25 від 27.10.2006 р. з ТОВ «Вінницябуд» згідно прибуткового касового ордера №385 від 27.10.2006 р. на суму 70977 грн. та банківської виписки за 09.11.2006 р. в розмірі 165613 грн.
Позивач просить перевести на нього майнові права відповідача на спірну квартиру. Він сплатив кредитну заборгованість відповідача перед ВАТ КБ «Хрещатик» в розмірі 157117,71 грн., тоді як вартість квартири за договором між ТОВ «Вінницябуд» та відповідачем, яка нею оплачена складає 236590 грн.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем не доведено ті обставини, що станом на квітень-червень 2008 р. заборгованість відповідача сягнула критичної межі і ВАТ КБ «Хрещатик» змушений був звернутися до нотаріуса з вимогою вчинення виконавчого напису щодо реалізації предмета застави за договором іпотеки через примусову реалізацію державною виконавчою службою, що в свою чергу становило реальну небезпеку безповоротної втрати відповідачем ОСОБА_2 майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Доказів вчинення виконавчого напису, відкриття державною виконавчою службою виконавчого провадження та розпочатої процедури примусової реалізації вищевказаної квартири, суду, крім квитанції №2 від 29.05.2010 р. на суму 1971,80 грн. (погашення заборгованості за кредитною операцією згідно договору на проведення виконавчого напису), не подано. Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_6, що в банку йому з позивачем повідомили про намір забрати квартиру в погашення кредитної заборгованості, тому що свідок є родичем позивача і зацікавлений в вирішенні справи на його користь.
Після здійснення 29.05.2008 р. оплати ОСОБА_1 кредитної заборгованості на загальну суму 157117,71 грн. за кредитним договором №309/06/фо від 09.11.2006 р. він направив повідомлення про свої дії ОСОБА_2 лише 14.08.2009 р., хоча мав можливість це зробити до її затримання за останньою відомою адресою місця проживання, а після її затримання через органи дізнання чи досудового слідства.
Відповідно до ч. 2 ст. 1158 ЦК України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов»язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.
Відповідачем дії позивача схвалені не були, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставні і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,16, 1000, 1007, 1158 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 213, 215 ЦПК України, –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис
Копія вірна.
Суддя :
Секретар :