Справа № 2а–916/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2010 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді – Сапронової Л. В.,
при секретарі – Фесенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка Херсонської області адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м. Херсон УДАІ в Херсонській області Поліщука Євгенія Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, вказавши, що 15 травня 2010 року, близько 16.40 год. він керував автомобілем НОМЕР_1, по автомобільній дорозі Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч в м. Цюрупинськ. Його зупинив інспектор ДПС БДСС м. Херсон УДАІ в Херсонській області Поліщук Є.О., причиною зупинки, за думкою інспектора за показниками приладу Беркут 0601175 стало порушення ним вимог пункту 12.4. ПДР(перевищення швидкості) за що, передбачена відповідальність ч.1 ст. 122 КУпАП. Після чого, не дивлячись на його заперечення, відповідач склав відносно нього протокол ВТ 144123 про адміністративне правопорушення від 15.05.2010 року. В послідуючому відповідач виніс постанову ВТ 190064 по справі про адміністративне правопорушення та наклав на позивача штраф у розмірі 255 грн. Посилаючись на незаконність таких дій, в зв’язку з недоведеністю обставин вчинення правопорушення, позивач просив суд скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення від 15.05.2009р. ВТ №190064, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.
В судове засідання позивач не з’явився надав до суду письмову заяву, що позов підтримує та просить справу розглядати за його відсутністю.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2010 року інспектором дорожньо-патрульної служби БДПС м. Херсон УДАІ в Херсонській області Поліщук Е.О. складено протокол, в якому зазначено, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме – керував автомобілем зі швидкістю 84 км./год., де дозволена швидкість руху 60 км./год., порушивши тим самим п. 12.4 Правил дорожнього руху України. На підставі вказаного протоколу відповідачем також винесено постанову ВТ №190064 про накладення на позивача за вказане правопорушення штрафу у розмірі 255 грн.
У відповідності із ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
В ході розгляду даної справи відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов’язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам ст. 251, 256 КУпАП не доведено належними та допустимими засобами доказування вчинення позивачем 15.05.2010 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення швидкості руху транспортних засобів більш як 20 км/годину.
Відповідно до ст. 258 п. 6 КУпАП "у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Проте, доказів того, що вимірювальний прилад «Беркут», який був застосований відповідачем 15.05.2010 року при вимірюванні швидкості руху автомобілю «VOLKSWAGEN PASSAT », державний номер НОМЕР_2 в м. Цюрупинську, працював в автоматичному режимі відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 251 КУпАП "доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
В ході розгляду даної справи відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам ст. 251, 256 КУпАП, жодного належного доказу на підтвердження вчинення позивачем 15.05.2010 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, суду не надано. При цьому з пояснень позивача вбачається, що інспектор ДПС Поліщук Е.О., зупинивши його транспортний засіб, показав швидкість на радарі, наполягаючи, що це та швидкість, з якою він рухався. При цьому по дорозі разом з його автотранспортом, рухалась колона машин із різною швидкістю, обганяючи одна одну. Встановити, що правопорушник саме він, було неможливо. Його автомобіль, встановлену швидкість не перевищував; збільшити швидкість було неможливо через потік машин, які рухались попереду. Окрім того фото- чи відео- фіксація події не проводилась, свідки інспектором ДПС, в порушення вимог ст.. 251 КУпАП не допитувались.
Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що він не порушував пункти 12.4 Правил дорожнього руху відповідачем не спростовані, а тому, саме повідомлені позивачем обставини про незаконні дії інспектора ДПС суд вважає правдивими та достовірними, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 102,251, 256, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 3, 4, 18, 71, 86, 160-163 КАС України , суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконною постанову ВТ №190064 від 15.05.2010 року інспектора ДПС БДПС м. Херсон УДАІ в Херсонській області Поліщука Евгенія Олександровича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення зазначених строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Л. В. Сапронова