Справа № 2-105/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15 червня 2010 року                                                               Турійський районний суд

                                                          Волинської області

в складі : головуючого судді                                             Воробей І.В.

             при секретарі                                               Ганюк З.Ю.

з участю: позивача                                                   ОСОБА_1

         відповідача                         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області справу за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

 В С Т А Н О В И В :

  Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що вона та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу у них є повнолітня дочка  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  котра  є студенткою державної денної форми навчання другого курсу Луцького педагогічного коледжу.  Оскільки ОСОБА_3 проживає з нею і в зв’язку з продовженням навчання потребує матеріальної допомоги, однак відповідач таку допомогу добровільно їй не надає, хоча працює й отримує заробітну плату,  то просила стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки в розмірі 1/4 частки його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи від дня пред’явлення позову і до досягнення нею двадцяти трьох років, але не довше ніж на період навчання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, ствердила наведені у ньому факти, однак зменшила розмір позовних вимог і просила стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки в розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред’явлення позову та до досягнення нею двадцяти трьох років, але не довше ніж на період навчання, а також - не присуджувати на її користь стягнення з відповідача понесених нею по справі витрат на правову допомогу в сумі 300.00 грн., оскільки вона не може їх документально підтвердити.

Відповідач ОСОБА_2 заявлені позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю. Разом з тим, ствердив, що він зрозумів роз’яснені йому наслідки визнання ним позову й не заперечує проти прийняття судом такого визнання. Крім того, пояснив, що згідний сплачувати аліменти на утримання їх повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  в розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред’явлення позову та до досягнення нею двадцяти трьох років, але не довше ніж на період навчання.  

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задовольнення.

Як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1, виданого 01 лютого 1995 року Турійським відділом реєстрації актів громадянського стану Волинської області, та свідоцтва про народження НОМЕР_2 виданого 06 березня 1992 року Новодвірською сільською радою Турійського району Волинської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого у них дійсно є дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  (а.с.7, 11).

Статтею 199 СК України передбачено, що, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, й право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син.

З довідок Луцького педагогічного коледжу   від 12 березня 2010 року № 241 та від 09 червня 2010 року № 190 видно, що на даний час ОСОБА_3  є  студенткою державної денної форми навчання його другого курсу за спеціальністю “ Початкове навчання ”  і з 01 вересня 2009 року   забезпечена гуртожитком, за проживання в якому сплачує 100.00 грн. на місяць (а.с.5, 30).

Викладене вище дає суду підстави вважати, що ОСОБА_3,   продовжуючи навчання, змушена оплачувати вартість не лише проживання в гуртожитку, а й проїзду до навчального закладу, харчування, придбання за власні кошти підручників і в зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Як вбачається з довідок відділу освіти Турійської районної державної адміністрації Волинської області від 12 травня 2010 року № 246 та Новодвірської сільської ради Турійського району Волинської області від 10 березня 2010 року № 149 і від 08 червня 2010 року № 372, позивач ОСОБА_1 працює, отримує заробітну плату в розмірі 1 381.25 грн., проживає в с.Осьмиговичі Турійського району Волинської області разом з дочкою ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, матір ’ю ОСОБА_4,  1942 року народження, та батьком-інвалідом третьої групи ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, які перебувають на її утриманні (а.с.4, 12, 31-35).

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1,   з огляду на її матеріальне становище, не має можливості надавати своїй повнолітній дочці ОСОБА_3  утримання в обсязі, достатньому для продовження нею навчання, в зв’язку з чим вона дійсно потребує матеріальної допомоги ще й з боку свого батька відповідача ОСОБА_2

З довідок Новодвірської сільської ради Турійського району Волинської області від 03 червня 2010 року № 361 і № 362, від 11 червня 2010 року № 393, свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3, виданого 23 вересня 1994 року Маковичівською сільською радою Турійського району Волинської області, свідоцтв про народження НОМЕР_4 і НОМЕР_5, виданих, відповідно, 01 липня 1995 року й 28 листопада 1996 року Новодвірською сільською радою Турійського району Волинської області, та виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 07 червня 2010 року видно, що відповідач ОСОБА_2 проживає в с.Осьмиговичі Турійського району Волинської області разом з дружиною ОСОБА_6,  яка з 30 листопада 2007 року ніде

2

не працює, дочками ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_8,  ІНФОРМАЦІЯ_6, батьком ОСОБА_9, 1930 року народження, і матір ’ю  ОСОБА_10 ,  1934 року народження, котра через хронічну недостатність мозкового кровообігу потребує лікування (а.с.22-25, 36-41).

Як вбачається з довідки Цеху телекомунікаційних послуг № 11 Волинської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” від 15 червня 2010 року № 96, відповідач ОСОБА_2 працює електромонтером лінійних споруд телефонного зв ’язку та радіофікації  і обслуговує віддалені від місця його проживання населені пункти без використання службового транспортного засобу, в зв’язку з чим він , на думку суду, змушений оплачувати вартість проїзду до них  (а.с.42).

З розрахункового листка від 30 квітня 2010 року та довідки Волинської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” від 11 травня 2010 року № 623 видно, що відповідач ОСОБА_2 отримує заробітну плату в розмірі 1 230.08 грн., тобто має регулярний дохід та спроможний надавати на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, матеріальну допомогу, котру, відповідно до ст.183 СК України, слід визначити в розмірі 1/6 частки його доходу (заробітку) (а.с.3, 43).

Отже, виходячи з наведених правових норм і встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що згідно з матеріальними потребами повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, та відповідно до реальних матеріальних можливостей відповідача, з останнього слід стягувати в користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дочки, котра продовжує навчання, в розмірі саме 1/6 частки його доходу (заробітку) щомісячно   до досягнення нею двадцяти трьох років , так як для цього є законні підстави і визнання відповідачем ОСОБА_2 даного позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Беручи до уваги те, що, згідно з ч.2 ст.199 СК України, право на утримання припиняється у разі припинення навчання, то аліменти слід стягувати лише на період навчання дитини.

Крім того, згідно з ч.2 ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути у доход держави судовий збір в сумі 51.00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120.00 грн., так як позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судових витрат у відповідності з п.5 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” й п.4 ч.3 ст.81 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.182, 183, 191, 199, 200 СК України, п.5 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ст.ст.10, 11, 60, п.4 ч.3 ст.81, ч.2 ст.88,   ст.ст.212–215, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1   аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12 травня 2010 року та до досягнення нею двадцяти трьох років, але не довше ніж на період навчання.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду у межах суми платежу за один місяць, а саме в розмірі 205.01 (двісті п’ять гривень 01 копійка), підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 у доход держави судовий збір в сумі 51.00 (п’ятдесят одна гривня 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до Турійського районного суду Волинської області в сумі 120.00 (сто двадцять гривень 00 копійок).

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Головуючий: