Справа №2-1161/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м.Ковель                                                                                                      13 липня  2010 року    

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням  судді        АГЕЄВОЇ Є.О.,

за участю секретаря               КЛЕВЕЦЬКОЇ О.М.,

представника позивача          КОВАЛЬЧУКА В.С.,

представника   третьої особи на стороні позивача , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета  спору                       ОСОБА_2,

відповідачки                            ОСОБА_3,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі цивільну справу за позовом  виконавчого комітету Ковельської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ремонтне житлово-комунальне підприємство №1 міста Ковеля про визнання втраченим права користування житловим приміщенням  ,-

                                                                в с т а н о в и в:

Виконавчим комітетом Ковельської міської ради заявлено позов  до ОСОБА_3 про визнання втраченим права користування житловим приміщенням – кімнатами АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та її неповнолітніми дітьми : ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8 . Позовні вимоги обґрунтовано наступними доводами. Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради №146 від 23 березня 2006 року надано дозвіл на переобладнання та перепланування  нежитлового приміщення бібліотеки в гуртожитку по вулиці Залізничній у місті Ковелі . Цим же рішенням надано ОСОБА_3 на склад сім»ї 5 чоловік приміщення житловою площею 50.0 кв.м. згідно поданої заяви . ОСОБА_3 дала письмове зобов»язання про звільнення в майбутньому займаних нею та членами її сім»ї кімнат №113-115 в зазначеному гуртожитку . 8 квітня 2010 року виконавчим комітетом було прийнято рішення №139 про видачу сім»ї ОСОБА_3 на жиле приміщення – квартиру АДРЕСА_2 , пунктом 2 вище зазначеного рішення було зобов»язано ОСОБА_3 та членів її сім»ї в термін до 15.05.2010 року звільнити займані ними приміщення у гуртожитку . ОСОБА_3 було подано заяву до відділу розподілу та обліку житла з проханням залишити за нею та членами її сім»ї кімнати № 113-115 у зазначеному гуртожитку . Виконавчим комітетом було роз»яснено ОСОБА_3 неможливість залишення за нею та членами її сім»ї вказаних приміщень та зобов»язано останню негайно звільнити вказані приміщення . Вважає , що відповідачка набула права користування виділеним їй житловим приміщенням хоча і не вселилася туди та втратила право користування кімнатами № 113-115 в зв»язку з виділенням її сім»ї нового житла та просить суд визнати за відповідачкою та її неповнолітніми дітьми втраченим право на користування кімнатами № 113-115 в зазначеному гуртожитку .

В судовому засіданні представник позивача Ковальчук В.С. позовні вимоги підтримав у повністю , в підтримання вимог пояснив , що відповідачці та її дітям було виділено квартиру  № 121 , відповідачка зобов»язувалася  звільнити кімнати в яких далі проживає . 8 квітня 2010 року виконавчим комітетом було прийнято рішення №139 про видачу сім»ї ОСОБА_3 на жиле приміщення – квартиру АДРЕСА_2 , пунктом 2 вище зазначеного рішення було зобов»язано ОСОБА_3 та членів її сім»ї в термін до 15.05.2010 року звільнити займані нею приміщення у гуртожитку , однак остання приміщення не звільняє , тому ордер на нове приміщення їй і не видано . Вважає , що відповідачка набула права користування виділеним їй житловим приміщенням хоча і не вселилася туди та втратила право користування кімнатами № 113-115 в зв»язку з виділенням її сім»ї нового житла і просить суд визнати за відповідачкою та її неповнолітніми дітьми втраченим право на користування кімнатами № 113-115 в зазначеному гуртожитку .

         Представник   третьої особи на стороні позивача , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета  спору  ОСОБА_2 позов виконавчого комітету підтримала  вважає , що відповідачка та члени її сім»ї яким виділено ордер на  квартиру в гуртожитку в зв»язку з цим втратили своє право на користування кімнатами № 113-115 у гуртожитку .

      Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила , що ордер в виділене їй житло вона не отримала  , посадові особи виконавчого комітету відмовляють їй у цьому , мотивуючи тим , що вона не звільнила житло у якому проживає на даний час  вважає , що вона не втратила права користування кімнатами № 113-115 в гуртожитку з підстав визначених житловим законодавством і просить суд відмовити у задоволенні позову.

           Суд, вислухавши пояснення представників позивача  та третьої особи , відповідачки ,   з'ясувавши обставини справи  та перевіривши їх доказами вважає, що позов задоволенню не підлягає .

             Згідно ст.71 Житлового кодексу України визнання особи такою , що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад шість місяців .

              Відповідно до вимог ст.107 Житлового кодексу України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття .

      Таким чином , позивачем не доведено , що відповідачка та члени її сім»ї з передбачених вище підстав втратили право користування кімнатами 113-115 гуртожитку . Посилання позивача на те ,  що з виділенням сім»ї відповідачки квартири №121 у гуртожитку остання втратила право користування  приміщенням у якому вона проживає суперечить нормам житлового законодавства , позивачем не заперечується  та обставина , що сім»я відповідачки на сьогоднішній день проживає в кімнатах 113-115 гуртожитку і не вселилася в виділену їй кімнату .

        Виходячи з вище викладеного , суд вважає , що позивачем не представлено суду доказів того , що відповідачка та її сім»я з підстав , передбачених житловим законодавством України втратили право користування кімнатами 113-115 гуртожитку . Дане відповідачкою зобов»язання 4 квітня 2006 року щодо звільнення кімнат 113-115 гуртожитку суд не може розцінювати як підставу для втрати права користування зазначеним житловим приміщенням сім»єю відповідачки , а тому суд вважає , що позовні вимоги з підстав , заявлених позивачем  задоволенню не підлягають .

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, на підставі ст.ст.71,72 Житлового  кодексу України , суд,

                                                  В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову   виконавчого комітету Ковельської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ремонтне житлово-комунальне підприємство №1 міста Ковеля про визнання втраченим права користування житловим приміщенням – кімнатами АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8  - відмовити .  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви – протягом строку , встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження із одночасною подачею копії апеляційної скарги суду апеляційній інстанції .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було . Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк , встановлений статтею 294 цього Кодексу рішення набирає законної сили після закінчення цього строку . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

ГОЛОВУЮЧА                                                               Є.О.АГЕЄВА