копія
Справа № 2”а”-396 2010 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 липня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого – судді Прокулевича В.С.
при секретарі Крисюк Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Ульяновського взводу ДПС при УДАІ ГУ УМВС України в Кіровоградській області Кульчицького Романа Васильовича про скасування протоколу та постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 31 травня 2010 року він керував власним автомобілем Мерседес-Бенц д.н. НОМЕР_1 і їхав з м.Одеси в м.Умань, не доїзжаючи до м.Ульянівки він побачив не стаціонарно встановлений обмежувальний знак швидкості руху 50 км/год. Внизу він був обладнаий табличкою (7.2.1) 5 км, а також знаком (1.37) «Дорожні роботи». Тобто від цього знаку впродовж 5-ти кілометрів швидкість руху його автомобіля не перевищувала 60 км/год, що не є порушенням. Даний факт бачило двоє свідків, які їхали з ним на передньому сидінні. Після того, як п?ять кілометрів від знаку він проїхав, він почав поступово підвищувати швидкість, але не перевищив 70 км/год, оскільки йшов дощ. Дорожні роботи при цьому на цій ділянці ніде не проводились. На під?їзді до м.Ульянівка його спинив інспектор Ульяновського взводу ДПС Кульчицький Р.В. і показуючи прилад «Сокіл» звинуватив мене в тому, що я рухався зі швидкістю 78 км/год. При цьому свідків біля інспектора, які б свідчили про те, що це швидкість його автомобіля не було, а прилад Сокіл використовувався в ручному режимі, що суперечить вимогам ст.14-1 КУпАП і робить можливим рух приладу назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Інспектор ДПС Ульяновського взводу Кульчицький Р.В. виніс постанову, згідно якої визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Він вважає постанову інспектора ДПС Ульяновського взводу Кульчицького Р.В., не законною, оскільки правопорушення не вчиняв, при винесенні постанови його права були порушені, з’явилося в протоколі прізвище свідка, якого поруч навіть не було, а тому за захистом своїх прав змушений звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити, визнати дії інспектора ДПС Ульяновського взводу Кульчицького Р.В. незаконними, постанову серії ВА №137674 від 31 травня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень - скасувати і справу провадженням закрити, посилаючись на те, що він не порушував правил дорожнього руху, а постанова складена інспектором ДПС Ульяновського взводу Кульчицьким Р.В. не відповідає нормам чинного законодавства, ґрунтується на недоведених та не обґрунтованих доказах, жорстоко порушує його права. В постанові вписаний свідок, якого під час складання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення не було. Отже постанова викликає сумніви в її правдивості і є сфальсифікованою.
Інспектор ДПС Ульяновського взводу Кульчицький Р.В. в судове засідання не з?явився, іншого представника замість себе до суду на направив, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дії інспектора при виконанні ним своїх службових обов’язків були не правомірними, такими, що порушують норми закону і права позивача, постанова серії ВА №137674 від 31 травня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП винесена з порушенням норм чинного законодавства та викликає сумніви в її достовірності та справедливості.
Згідно ч.2 ст.71 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до ч.4 ст.128 КАС – у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Як вбачається зі ст.162 КАС України – в разі задоволення адміністратитивного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Керуючись ст.ст.6-9, 17, 18, 19, 71, 99, 100, 104, 128, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст.287,288, 289 КУпАП України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії інспектора ДПС Ульяновського взводу при УДАІ ГУ УМВС України в Кіровоградській області Кульчицького Романа Васильовича - протиправними.
Постанову інспектора ДПС Ульяновського взводу при УДАІ ГУ УМВС України в Кіровоградській області Кульчицького Романа Васильовича серії ВА №137674 від 31 травня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП – скасувати.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду, через Уманський міськрайонний суд.
Головуючий (підпис)
З оригіналом згідно – суддя В.С.Прокулевич