Справа № 2-3401

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

    12 липня 2010 року                 Жовтневий районний суд м. Харкова

У складі: головуючого  – судді Труханович В.В.

                 при секретарі -  Лук’яновій В.І.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, суд

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2, який було зареєстровано 2 липня 1985 року у Верховській селищній ради Барського району Винницької області, актовий запис № 4. Свій позов позивач обґрунтовує тим, що від шлюбу сторони мають двох повнолітніх дітей. У зв’язку з тим, що між подружжям постійно виникають скандали та сварки, вони з 1999 року разом не мешкають, спільного господарства не ведуть, шлюбні стосунки не підтримають. Тому позивач вважає, що родина існує формально, примирення між ними бути не може, в зв'язку з чим просить розірвати шлюб з відповідачкою.

    В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та викладені в позові  обставини, просив шлюб розірвати.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала, проти розірвання шлюбу заперечувала, вважала, що сторонам необхідно надати строк для примирення. При цьому відповідач пояснила, що дійсно з лютого 2010 року, а не з 1999 року, вони з позивачем мешкають окремо, вона у м. Харкові, а він у с. Двурчений Кут. З того часу між нею та її чоловіком склалися конфліктні стосунки, виникають сварки, бійка, у зв’язку з чим вона не одноразово зверталася з заявами до ОСОБА_3 Також їй відомо про те, що у чоловіка є інша жінка. Не зважаючи на викладені обставини, відповідач вважає, що примирення та збереження родини між нею та позивачем можливе.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

    Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, який зареєстрований 2 липня 1985 року у Верховській селищній ради Барського району Винницької області, актовий запис № 4.

    Від шлюбу сторони мають двох повнолітніх дітей.

    Згідно зі  ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про  розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя  подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їх дітей, що має суттєве значення.

    Враховуючи наведене, суд, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, вважає, що подальше сімейне життя подружжя і збереження сім'ї  не можливим, оскільки це може зашкодити інтересам сторін. За таких обставин шлюб підлягає розірванню.  

    Приймаючи до уваги те, що ініціатором розірвання шлюбу є позивач ОСОБА_1, який є інвалідом війни 2 групи, суд вважає необхідним витрати, пов'язані з оплатою отримання свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС віднести за рахунок держави. Відповідача ОСОБА_2 від сплати даних витрат звільнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 60, 81, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 110-115 СК України, суд

ВИРІШИВ :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу – задовольнити.

    Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_2, який зареєстрований 2 липня 1985 року у Верховській селищній ради Барського району Винницької області, актовий запис № 4.

    Судові витрати прийняти за рахунок держави, у зв’язку з тим, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи, відповідач ОСОБА_2 від судових витрат звільнена.

    Рішення  суду може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  

                          Суддя                                                               В. В. Труханович