Справа № 2-3333/2010 р.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
«24» червня 2010 р.
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді Федюшина М.В.,
при секретарі Корнєєвіої І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та розділ сумісного майна подружжя,
встановив :
Позивачка звернулася до суду з позовом і просить стягнути з відповідача кошти на її користь на утримання двох дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у розмірі 1/3 частини від всіх його доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, щомісяця, до досягнення повноліття старшою дитиною, починаючи з дати подання позову.
Позивачка також просила у позові розірвати шлюб, визнати спільною сумісною власністю житловий будинок №АДРЕСА_1 розділити спільне майно, визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 земельну ділянку та розділити цю власність.
Посилається в позові на те, що перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого вони мають доньку ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1. народження) та доньку ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2. народження). За час спільного проживання, на спільні кошти, вони з відповідачем побудували будинок та набули інше майно.
Вказує, що у 2009р. позивач та відповідач припинили шлюбні відносини та не ведуть сумісне господарство, вона з середини 2009р. самостійно годує та одягає дітей, які проживають із позивачкою окремо від відповідача.
Сумісне проживання з відповідачем вважає неможливим.
В судове засідання з’явився представник позивача. Позивач, відповідач та його представник у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідач своїх заперечень на позов до суду не надіслав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 169 ч. 4, 224 ЦПК України.
Представник позивача позов підтримав частково, а саме: відмовився від позовних вимог стосовно поділу майна і розірвання шлюбу та просив стягнути лише суму аліментів, часткова відмова від позовних вимог прийнята судом.
Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей обґрунтованим, виходячи з наступного.
Встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 14.02.2001р, від якого мають доньку ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1. народження) та доньку ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2. народження).
З середини 2009р. позивач та відповідач фактично припинили шлюбні відносини. До цього часу вони проживали разом однією сім’єю, вели сумісно господарство, сумісний бюджет, разом виховували та утримували своїх дітей. Ці факти підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Так, свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона з 2005р. по 2006р. працювала у сторін домогосподаркою. У цей період часу сторони проживали разом в одній кімнаті, спали в одному ліжку, ніяких сварок не було, вели себе як молода, закохана, подружня пара, разом піклувались та виховували своїх дітей, сумісно робили відповідні купівлі продуктів харчування.
Свідок ОСОБА_6, яка працювала у сторін домогосподаркою з 2006р. по вересень 2009р., надала аналогічні пояснення, а також вказала що сторони багато разів з 2006р. по 2009р. разом їздили на відпочинок, сумісно платили за працю ОСОБА_6, припинили шлюбні відносини у літку 2009р., коли позивач зібрала дітей і пішла від відповідача.
26.02.2010р. шлюб між сторонами розірвано, відповідно до Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харькова по справі №2-603/10, але у матеріалах справи немає відомостей про набрання сили цим рішенням.
Як пояснив представник позивачки в судовому засіданні, з серпня 2009 року відповідач припинив надання належної матеріальної допомоги на утримання дітей.
Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виходячи з того, що відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання дітей, діти проживають з позивачем окремо, суд вважає вимоги позивачки обґрунтованими.
При цьому суд враховує, що відповідач працездатний, може працювати та сплачувати аліменти на утримання дітей, а не перекладати свої обов'язки батька на її плечі та на інших осіб.
Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.
Крім того, суд зазначає що відповідно до ст.10 та ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За весь час розгляду справи відповідач заперечення на позов не надав.
Згідно ст.27 Цивільно-процесуального кодексу України особи, яки беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. Відповідач не виявив бажання використовувати свої процесуальні права і надавати пояснення та відповідні докази по справі.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 57 - 58, 60, 208 - 209, 212 – 215, 224-226 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути щомісячно з ОСОБА_2, 1978 року народження на користь ОСОБА_1 кошти на утримання двох дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.н. й ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.н. у розмірі 1/3 частини від всіх доходів ОСОБА_2, які враховуються при визначенні розміру аліментів, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, до досягнення повноліття старшою дитиною, починаючи з 02 вересня 2009 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя М.В. Федюшин
- Номер: немає
- Опис: щодо тлумачення заповітів спадкодавця
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-3333/10
- Суд: Комсомольський районний суд м. Херсона
- Суддя: Федюшин Микола Володимирович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.12.2015
- Дата етапу: 07.12.2015
- Номер: 2-р/212/11/16
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-3333/10
- Суд: Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Федюшин Микола Володимирович
- Результати справи: відмовлено в задоволенні заяви (клопотання)
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.09.2016
- Дата етапу: 12.10.2016
- Номер: 6/552/33/17
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-3333/10
- Суд: Київський районний суд м. Полтави
- Суддя: Федюшин Микола Володимирович
- Результати справи: скасовано
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.02.2017
- Дата етапу: 25.05.2017
- Номер: 22-ц/786/1400/17
- Опис: заява Авраменка І.М. про визнання в/листа таким, що не підлягає виконанню по цив. справі за позовом ПАТ "ОТП Банк" до Авраменко І.М. про стягнення заборгованості по кредитному договору
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 2-3333/10
- Суд: Апеляційний суд Полтавської області
- Суддя: Федюшин Микола Володимирович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.04.2017
- Дата етапу: 25.05.2017