Справа № 1- 147/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року                                                                                                     м. Малин

    Малинський районний суд Житомирської області в складі:

        головуючого судді   Ярмоленка В.Г.,

        при секретарі             Кравець  Л.Ю.

        з участю прокурора   Лозовика А.В.

                  адвоката    ОСОБА_1

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Смільчинці Лисянського району Черкаської області, мешканця міста Києва Києво – Святошинського  району, 17-й кілометр  Житомирського шоссе, дім лісника, не  працюючого, українця, з середньою незакінченою освітою, не одруженого, громадянина України, не судимого, -

за ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_2 навчався в Малинському лісотехнічному коледжі та проживав в  гуртожитку цього навчального закладу.

    Близько 17-ї години 02 лютого 2010 року прийшов до кімнати  АДРЕСА_1

    Постукав у двері та  впевнившись  у відсутності мешканців кімнати,  відкривши незамкнуті двері, проник до неї.

    Викрав звідти мобільні телефони марки «Soni Ericsson W – 200 I» з сім карткою вартістю 505 гривень, належний  ОСОБА_3 та  марки «Nokia 6233» з сім карткою  та картою пам»яті вартістю 295 гривень, належний ОСОБА_4.

    Підсудний повністю визнав вину.

    Пояснив, що 02 лютого 2010 року біля 17-ї години він пішов до кімнати  № 52 в гуртожитку  де проживали потерпілі.

    Впевнившись, що там нікого немає, зайшов до  кімнати  та викрав звідти два мобільні  телефони  марки «Soni Ericsson W – 200 I» та «Nokia 6233».

    Увечері  того ж  дня  поїхав  у Малин та продав там телефон «Nokia», а наступного  дня продав своєму одногрупнику ОСОБА_5 і  телефон  «Soni Ericsson».

    Розкаюється у скоєному.

    З пояснень потерпілих  ОСОБА_3 та ОСОБА_4  видно, що  вони  проживають  в кімнаті № 52 гуртожитку №1 Малинського лісотехнічного  коледжу, де навчаються.

  02 лютого 2010 року обоє, залишивши  в кімнаті  свої мобільні телефони  на  підзарядку , а  самі  деякий час були відсутні.

    Повернувшись, виявили відсутність  обох  телефонів.

    Пояснили, що   підсудний повністю  відшкодував   їм  шкоду та просять  його  суворо   не  карати.

    З показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 видно, що  на  початку лютого 2010 року підсудний продав  ОСОБА_5 мобільний  телефон марки «Soni Ericsson W – 200 I»,  а той перепродав  його ОСОБА_6.

    У  останнього цей телефон  купив в наступному свідок ОСОБА_7, про що  посвідчив у суді.

    Це  стверджується протоколами виявлення та  вилучення мобільного  телефону марки «Soni Ericsson W – 200 I» у ОСОБА_7  та  огляду  ( а.с. 48, 51).

    Під час відтворення  обстановки та обставин події ( а.с.   56, 57) підсудний на  місці розповів та продемонстрував основні моменти викрадення ним  мобільних  телефонів потерпілих  із кімнати № 52 гуртожитку.

    На підставі наведеного  суд приходить  до висновку  щодо винності  ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки чужого  майна поєднаною із  проникненням  у житло   і ці  його  дії  судом  кваліфікуються  за  ч. 3  ст. 185 КК України.

    Він є неповнолітнім,  раніше не  судимий,  позитивно характеризується. Повністю  визнав  вину та розкаявся в скоєному. Активно сприяв розкриттю злочину. В повному обсязі   відшкодував  збитки.

Потерпілі просять його суворо   не  карати.

    Ці обставини пом»якшують його відповідальність.

    З урахуванням   викладеного   суд  вважає   за  можливе виправлення підсудного   без   ізоляції  від суспільства та в порядку  ст.. 75, 104 КК України приймає   рішення  про  звільнення його  від  відбування  покарання  із  випробуванням таке покарання є необхідне  й  достатнє  для   його  виправлення та   попередження  нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

визнати винним ОСОБА_2 за  ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у  вигляді позбавлення  волі строком  на три роки.

Відповідно  до ст.. 104  КК України в порядку  ст.. 75  КК України  звільнити засудженого ОСОБА_2 від  відбування  покарання  з випробуванням  з іспитовим строком  на  один рік.

Згідно    ст..  76 КК України   покласти   на  ОСОБА_2  обов»язок  повідомляти   органи   кримінально  - виконавчої    системи   про зміну  місця  проживання, навчання чи роботи.

Строк покарання рахувати  засудженому із  часу   звернення  вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу до вступу  вироку   в законну силу  лишити   засудженому, - підписку про невиїзд.

Стягнути з  ОСОБА_2 450  грн. 72 коп. на  користь   науково – дослідного  експертно -  криміналістичного центру УМВС України в Житомирській  області / код 25574601  на  рахунок 31258272211843 Банк  одержувач: ГУДКУ в Житомирській  області  МФО – 811039/ за проведення   експертизи по справі.

У разі  відсутності у неповнолітнього  ОСОБА_2   майна,  достатнього  для   відшкодування  вартості  експертизи,  вона відшкодовується  матір»ю  засудженого  ОСОБА_8.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суду упродовж 15 діб.

Головуючий: