АПЕЛЯЩЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"15" березня 2007 року

Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Козака І.О. Суддів Шевчук Г.М., Демкович Ю.Й. при секретарі Стець І.В. з участю ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зборівського районного суду від 13 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про порушення правил добросусідства та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про порушення правил добросусідства та стягнення моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про порушення правил добросусідства посилаючись на те, що ОСОБА_2 побудувала підпірну стіну чим створила їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою, оскільки стічні води та грунт забруднюють належну їй в користуванні земельну ділянку. Просила суд зобов'язати відповідачку розібрати підпірну стіну.

ОСОБА_2 звернулась з позовом про порушення правил добросусідства до ОСОБА_1, посилаючись на те, що відповідачка чинить їй перешкоди в упорядкуванні земельної ділянки, зокрема руйнує підпірну стіну, яка знаходиться на її земельній ділянці. Просила суд зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод в перебудові підпірної стіни та стягнути моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Рішенням Зборівського районного суду від 13 грудня 2006 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Справа №22а-112                                        Головуючий у 1 -й інстанції - Іваницький О.Р.

Категорія - 33                                               Доповідач - Шевчук Г.М.

 Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 в перебудові підпірної стіни на межі їх присадибних ділянок, що в АДРЕСА_1

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як незаконне, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечила, просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 користується згідно земельно-кадастрової книги присадибною земельною ділянкою розміром 0,61 га, а ОСОБА_1 користується земельною ділянкою розміром 1,25 га.

Земельні ділянки, якими користуються сторони межують між собою і ОСОБА_2 на своїй земельній ділянці для вирівнювання рельєфу і впорядкування земельної ділянки влаштувала підпірну стіну.

З матеріалів справи вбачається , що одна підпірна стіна побудована з насипу грунту та частково каміння висотою 0,7 м - 0,2 м по всій довжині земельної ділянки.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вірно виходив з того, що ОСОБА_3 не порушує правил добросусідства і використовує належну їй земельну ділянку відповідно до цільового призначення не завдаючи ОСОБА_1 незручностей у використанні належної їй земельної ділянки.

Згідно ст.103 ч.1 власники земельних та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Посилання апелянта на те, що підпірна стіна створює їй перешкоди в користуванні належної їй земельної ділянки є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Так, з висновку архітектора Зборівського району від 18.11.2003 року, висновку управління містобудування та архітектури Тернопільської облдержадміністрації від 04.10.2006 року вбачається, що порушень правил добросусідства з боку ОСОБА_2 не має, шкідливого впливу підпірної стіни на земельну ділянку ОСОБА_1 не виявлено.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

 Не представлено позивачкою ОСОБА_1 та не здобуто судом доказів щодо порушення правил добросусідства зі сторони відповідачки.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції вірно виходив з того, що ОСОБА_1 порушила правила добросусідства, оскільки перешкоджає ОСОБА_2 в упорядкуванні земельної ділянки.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 в 2003 році частково зруйнувала підпірну стіну ОСОБА_2, яка була збудована з метою вирівнювання рельєфу, що підтверджується актом обстеження від 13.09.2003 року.

Дану обставину підтвердила і свідок ОСОБА_4, допитана в суді апеляційної інстанції.

Свідок пояснила, що підпірна стіна не створює перешкод в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1, однак остання перешкоджає ОСОБА_2 провести влаштування стоку води вздовж підпірної стіни, що унеможливило б попадання стічних вод на присадибну ділянку ОСОБА_1

Суд підставно відмовив ОСОБА_2 в задоволенні вимог, щодо стягнення моральних збитків , оскільки дана шкода спричинена не була.

Враховуючи вищенаведене судова колегія приходить до висновку, що рішення суду є законним, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зборівського районного суду від 13 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців шляхом подачі скарги.