Справа №2-3600/10

                                                                         РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2010 р.                                                               Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі : головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі: Підвисоцькій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, Державного казначейства України про перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним адміністративним позовом, який мотивований тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і  його визнано інвалідом IIІ групи та віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, що  встановлена законами. Статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що позивач має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, а його основна пенсія не може бути нижчою 6-ми мінімальних пенсій за віком. Усупереч зазначеним нормам відповідне нарахування пенсії та їх виплата не проведена. Позивач звертався до відповідача із відповідною заявою щодо проведення перерахунку та виплати зазначених пенсій, однак отримав відмову.

Враховуючи те, що відмова відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії є неправомірною, позивач звернувся в суд з даним позовом в якому просив визнати неправомірними дії відповідача в частині відмови в перерахунку та виплаті пенсії, зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію по інвалідності в розмірі не нижчому 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

В судовому засіданні, позивач позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, в судовому засіданні, позовні вимоги не визнав з підстав викладених в наданих суду запереченнях та просив суд в позові відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 1, що стверджується посвідченнямНОМЕР_1 від 20.03.2007 р. (а. с. 13).

З 08.08.2005 року позивач отримав 3 групу інвалідності, пов'язану з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЄС, що стверджується довідкою

МСЕК від 15.03.2007 року, захворювання позивача пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС.  

        З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2010 року, ОСОБА_1 звертався до управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці із письмовою заявою про перерахунок розміру пенсії, і листом від 25.02.2010 р. № 62/м, йому було відмовлено в перерахунку розміру пенсії.

Аналізуючи чинне законодавство суд дійшов висновку, що відмова управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці в перерахунку пенсії позивача є не законною та не обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді; а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було замінено на  інші, якими звужено нижчий рівень пенсії зазначеної категорії громадян.

            Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

            В подальшому розмір мінімальної пенсії для інвалідів постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи був встановлений Постановами КМ України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, який не відповідає розміру пенсії визначеному у спеціальному законі та є меншим від встановленого законом.

            Згідно з вимогами ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

            В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають

оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію України, як акт прямої дії.            

          З вищевикладеного слідує, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими звужено мінімальний рівень пенсії інвалідам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають Конституції України. Крім того, враховуючи положення конституційних норм та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, оскільки вони істотно звужують обсяг встановлених законом прав громадян, що постраждали внаслідок робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС.

Також, слід звернути увагу на те, що вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

У відповідності до положень частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частини  третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

 Аналіз зазначеної норми,  яка є імперативною,  свідчить,  що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, суд приходить до переконання, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а згідно з ч.4 ст. 54 цього Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів IIІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6-ми мінімальних пенсій за віком.

При розгляді та вирішенні даного спору представник відповідача зазначив про те, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з даним позовом, однак дане твердження суд також вважає безпідставним, оскільки в ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» законодавець встановив, що нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини справи, суд приходить до переконання про необхідність зобов’язання відповідача зробити перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 державної пенсії, відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 6-ти мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року, тобто з дня винесення вищезгаданого рішення Конституційним Судом України.  

           На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 24, 46, 64  Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 60,  209, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці щодо відмови Маршалюку Петру Петровича у перерахунку та виплаті пенсії.

Зобов’язати  управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці провести перерахунок та виплату Маршалюку Петру Петровича державної пенсії відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6-ми мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Рішення набуло законної сили 15.07.2010 р.

     Оригінал рішення суду зберігається в архіві суду.

Суддя: /підпис/

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: