Справа № 2-1324/2010                                                                    

Р І Ш Е Н Н Я

                     ІМЕНЕМ               УКРАЇНИ

    16 червня 2010 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Широкоряд Р.В., при секретарі Рудській В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську про стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання ,-

    В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську та просить зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплачену пенсії у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, а також здійснити нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю  у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, з 01.01.2007року по 31.12.2007року,та з 01.01.2008року по 31.12.2008року, та з 01.01.2009року по 31.12.2009року, та з 01.01.2010року по31.03.2010року.

Зобов»язати відповідача-Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ в подальшому здійснювати виплату пенсії згідно вимог діючого пенсійного законодавства щодо пільг, встановлених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В судове засідання позивач не з’явився, надав  суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав до суду заперечення проти заявленого позову, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Просить суд у задоволенні позову відмовити та зазначає, що нарахування та сплата пенсії позивачу здійснюється на підставі законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає  задоволенню частково за таких підстав:

В судовому засіданні були дослідженні докази: посвідчення інваліда 3-ї групи , виданого на ім'я позивача; посвідчення особи, постраждалої в наслідок Чорнобильської катастрофи, виданого на ім'я   позивача з вкладкою; довідка висновку МСЕК про те , що позивачу встановлена 3-га група інвалідності,  причина інвалідності - ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС; довідки про те, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам. віднесеним до категорій І, 2, 3. 4. встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду,   заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на пенсію.

Згідно зі ст. 50 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 1. призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам IIІ групи - у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 того самого Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону, якою визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І. в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IIІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 р. від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнанні неконституційними.

Ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Рішенням Конституційного Суду України визначено, що пільги, компенсації та гарантії є видом соціальної допомоги та невід’ємною частиною конституційного права на належний рівень, тому звуження змісту та об’єму цього права шляхом прийняття нових Законів або змін в діючі Закони, згідно статті 22 Конституції України не дозволяється.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч. 1, ст. 50. та ч. 4. ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що набрала чинності 31  жовтня   2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до І, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Враховуючи викладені обставини справи, з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року про визнання неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та "Про Державний бюджет па 2008 рік», позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Вимоги позивача про зобов’язання здійснювати  виплату підвищення до пенсії відповідно до  ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надалі не підлягають задоволенню, оскільки захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.

Керуючись ст.152 Конституції України , ст. 19 Конституції України; ст. ст. 49, 50. 54. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд, -

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008  від 22 травня 2008 року, ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -                    

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Світловодську Кіровоградської області з питання застосування ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист і громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», при призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_1, як ліквідатору І категорії, інваліду 3-ї  групи протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Світловодськ Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1  недоплачену пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року, по дату винесення рішення суду, тобто до 16.06.2010року, з урахуванням положень ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімальної пенсії за віком встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період, як інваліду, щодо якого встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою по ІІІ групі інвалідності за статтями 50, 54 того ж Закону .

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити .

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України на користь позивача сплачені витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 37 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду, може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може були подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                         Р.В.Широкоряд