2 – 4759/10

                                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                                                            І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 року                                                                                                           м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька, у складі:

головуючого судді -                                                                                                         Тимченко О.О.,

при секретарі -                                                                                                               Авраменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Будьоннівського районного суду м.Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії, -

                                                                                     В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії, вказавши, що вона має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України про державний бюджет на відповідний рік не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Просить суд визнати неправомірну бездіяльність відповідача, щодо не нарахування їй доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком з січня 2009 року по 2010 рік, зобов’язати відповідача провести нарахування з 01 січня 2009 року та довічно надбавки до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсій в Україні за віком.

Позивач у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, Бєлякова І.В., у судове засідання не з’явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі. У своїх запереченнях в задоволенні позовних вимог просить відмовити, оскільки, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога виплачується замість пенсії, здійснюється  підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому порушень з боку відповідача не допущено та підстав для задоволення позовних вимог немає.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, в особистих поясненнях яких немає необхідності.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимогах, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які являються громадянами України та на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менш ніж 18 років.

Позивач, ОСОБА_1, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року віднесена до соціальної групи «Діти війни» згідно із ст. 1 Закону України «Про соціальний захист війни» та знаходиться на обліку в УПФУ у Будьоннівському районі м. Донецька, що підтверджується копією паспорта громадянки України та копією пенсійного посвідчення.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 71 Закону України від 26.12.2008 р., № 835-4 «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Отже, названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни та підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи з зазначеного позивачка, яка є пенсіонером та наділена статусом «дитина війни» за 2009 рік мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу державну соціальну допомогу, як дитині війни, до розміру 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2009 року.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача й надалі виплачувати йому підвищення до пенсії у певному розмірі, то такі вимоги не ґрунтуються на законі, оскільки відсутні дії відповідача, яким би суд міг дати оцінку. За наведених обставин у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. 15 ЦПК України, ст. ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, з 01 січня 2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог, ОСОБА_1 – відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Суддя: