2 – 4756/10

                                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                                                            І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 року                                                                                                           м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька, у складі:

головуючого судді -                                                                                                         Тимченко О.О.,

при секретарі -                                                                                                               Авраменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Будьоннівського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії, -

                                                                                     В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії, вказавши, що вона має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України про державний бюджет на відповідний рік не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Просить суд визнати неправомірну бездіяльність відповідача, щодо не нарахування їй доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком з січня 2007 року по 2010 рік, зобов’язати відповідача провести нарахування з 01 січня 2007 року та довічно надбавки до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсій в Україні за віком та з 2010 року виплачувати щомісячно пенсію з доплатою надбавки, як дитині війни, в розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком.

Позивач у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, Бєлякова І.В., у судове засідання не з’явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі. У своїх запереченнях в задоволенні позовних вимог просить відмовити, оскільки, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога виплачується замість пенсії, здійснюється  підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому порушень з боку відповідача не допущено та підстав для задоволення позовних вимог немає.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, в особистих поясненнях яких немає необхідності.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимогах, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які являються громадянами України та на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менш ніж 18 років.

Позивач, ОСОБА_1, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року віднесена до соціальної групи «Діти війни» згідно із ст. 1 Закону України «Про соціальний захист війни» та знаходиться на обліку в УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька, що підтверджується копією паспорта громадянки України та копією пенсійного посвідчення.

Згідно із довідки УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька позивачу підвищення до пенсії на 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком протягом 2007 року не здійснювалось та не виплачувалось. В 2008, 2009 роках сплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані   такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України   «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

 Відповідно до статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01 квітня – 410,06 грн., з 01 жовтня – 415,11 грн.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як «Дитині війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно, суд виходить з того, що нарахування та виплата позивачу підвищення до пенсії здійснювалися відповідачем відповідно до чинної в зазначений період редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війн», дії відповідача в зазначений період є правомірними і в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як «Дитині війни» на 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року та суд виходить з наступного.

Право позивача на отримання зазначеного підвищення до пенсії в зазначений період відповідачем не оспорюється, разом з тим, визначаючи фактичний розмір такого підвищення, УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька керувався не чинними нормами зазначеного закону, а підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно із п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року, «Дітям війни» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з липня – 48,20 грн., з 1 жовтня – 49,80 грн.

Наведена постанова Кабінету Міністрів України суперечить Закону, тому до спірних правовідносин суд згідно із ч. 4 ст. 8 ЦПК України застосовує акт вищої юридичної сили – закон.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» за № 966-9 від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646-6 від 20 жовтня 2009 року, встановлений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 листопада 2009 року – 573 грн., з 1 січня 2010 року – 695 грн., з 1 квітня 2010 року – 706 грн., з 1 липня 2010 року – 709 грн., з 1 жовтня 2010 року – 723 грн., з 1 грудня 2010 року – 734 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд виходить з того, що в зазначений позивачем період було чинним закріплене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» право позивача, як «Дитини війни», на підвищення йому пенсії на 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком, яка визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте у зазначений період УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька нарахування та виплата підвищення пенсії здійснювалося у значно меншому розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача й надалі виплачувати йому підвищення до пенсії у певному розмірі, то такі вимоги не ґрунтуються на законі, оскільки відсутні дії відповідача, яким би суд міг дати оцінку. За наведених обставин у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 6, 1 Розділу 4 – Прикінцеві положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-4 від 18.11.2004 року, ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-4 від 09.07.2003 року, ч. 4 ст. 1 абз. 2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-11 від 15.07.1999 року, ст. 15 ЦПК України, ст. ст. 10,11, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року, з урахуванням раніше виплачених сум.  

У задоволенні решти позовних вимог, ОСОБА_1  – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви  про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційне скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: