Справа № 2а-328/10 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2010 року Кілійський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді Тюміна О.Г. ,
при секретарі Нанєвій А.В. ,
за участю : представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Переверзєвої О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія справу в порядку адміністративного судочинства за адміністративним позовом
ОСОБА_3
до
Кілійського районного управління юстиції
третя особа - Державне казначейство України,
Про визнання протиправним та скасування наказу № 40-к від 26.10.2009 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани , визнання протиправним наказу № 42-к від 29.10.2009 року про звільнення з посади з 29.10.2009 року за ст. 40 п.3 КЗпП України, стягнення матеріальної та моральної шкоди , стягнення судових витрат,
В С Т А Н О В И В
Представник позивача , який діє від імені та в інтересах позивача , звернувся до Кілійського районного суду з адміністративним позовом , який уточнив під час розгляду справи шляхом подання уточненої позовної заяви, та остаточно просить :
1. Визнати протиправним та скасувати наказ № 40-к від 26.10.2009 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани ,
2. Визнати протиправним наказ № 42-к від 29.10.2009 року про звільнення позивача з посади з 29.10.2009 року за ст. 40 п.3 КЗпП України,
3. Стягнути на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача : матеріальну шкоду в розмірі 201 грн. 01 коп. та моральну шкоду в сумі 10.000 грн.
Представник позивача , підтримуючи позов , пояснює , що наказом начальника Кілійського районного управління юстиції № 40-к від 26.10.2009 року позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання своїх службових обов’язків без поважних причин – а саме за відмову здійснювати розноску вихідної кореспонденції районного управління юстиції , що не було передбачено посадовою інструкцією позивача. Наказ № 42-к від 29.10.2009 року про звільнення позивача за ст. 40 п.3 КЗпП України просить визнати незаконним в зв’язку з тим, що законних підстав для звільнення позивача не було а також в зв’язку з порушенням порядку звільнення – не за поданням начальника відділу ДВС , якому позивач була безпосередньо підпорядкована. Наказ про звільнення скасовано наказом начальника управління юстиції , але його не визнано незаконним. Незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності а також звільненням позивачу завдано моральну шкоду , яку вона визначає в розмірі 10.000 грн. Завдання моральних страждань підтверджується тим, що позивач була змушена звернутися до лікаря-невропатолога за медичною допомогою , який встановив діагноз ситуаційний невроз , та було призначено дводенне лікування в денному стаціонарі. На придбання ліків позивачем витрачено 201 грн. 01 коп.
Представник відповідача позов не визнає , та пояснює що наказом № 42-к від 29.10.2009 року ОСОБА_3 було звільнено . Наказом № 44-к від 02.12.2009 року скасовано попередній наказ про звільнення «за браком правових підстав для звільнення», ОСОБА_3 поновлено на посаді та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на роботі. Наказом № 40-к від 26.10.2009 року ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відмову від виконання покладеного на неї обов’язку здійснювати розноску вихідної кореспонденції управління юстиції.
Представник третьої особи – Державного казначейства України надав заперечення та позов та клопотання про розгляд справи без його участі. В запереченнях зазначає, що Державне казначейство України не порушувало права позивача, та не завдавало їй матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши пояснення сторін , дослідивши надані докази та розглянувши справу в межах позовних вимог суд вважає позов таким , що підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно записів трудової книжки , 22.03.2007 року наказом № 15 позивача призначено на посаду спеціаліста першої категорії відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції.
29.10.2009 року Наказом № 42-к від 29.10.2009 року позивача звільнено з займаної посади відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України.
Дорученням начальника Кілійського районного управління юстиції № 32 від 22.01.2008 року відповідно до п.1.4 Посадової інструкції спеціаліста першої категорії відділу ДВС Кілійського РУЮ ОСОБА_3 доручено розносити вихідну кореспонденцію Кілійського РУЮ. Згідно записів в журналі реєстрації вихідної кореспонденції управління юстиції зазначене доручення 22.01.2008 року передано до відділу ДВС Кілійського РУЮ. Згідно запису в журналі реєстрації вхідної кореспонденції відділу ДВС, доручення отримано 23.01.2008 року.
Згідно Посадової інструкції спеціаліста 1-ї категорії відділу ДВС Кілійського РУЮ (далі «Спеціаліст») , затвердженої наказом начальника Кілійського РУЮ № 6 від 12.03.2009 року :
- спеціаліст є відповідальною особою за ведення статистичного обліку, проведення узагальнень, здійснення обліку , підпорядкований начальнику відділу, є державним службовцем, призначається на посаду наказом начальника Кілійського РУЮ за поданням начальника відділу ( п.п. 1.1, 1.2, 1.3 ).
- згідно п. 1.4 - спеціаліст виконує доручення начальника Кілійського РУЮ.
- згідно п. 2.10 - заповнює Розносну книгу для місцевої кореспонденції та забезпечує доставку кореспонденції
- згідно п.3.2 - наказом начальника Кілійського РУЮ за поданням начальника відділу ДВС, спеціаліст відділу може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани , затримки на рік присвоєння чергового рангу держслужбовця, попередження про неповну службову відповідність та звільнення з посади.
Наказом начальника Кілійського районного управління юстиції № 40-к від 26 жовтня 2009 року ОСОБА_3, спеціаліста 1-ї категорії відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання своїх службових обов’язків без поважних причин 19 жовтня 2009 року – оголошена догана.
Наказом начальника Кілійського районного управління юстиції № 42-к від 29 жовтня 2009 року ОСОБА_3, спеціаліста 1-ї категорії відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції звільнено з займаної посади 29 жовтня 2009 року згідно ст. 40 п.3 КЗпП України. ОСОБА_3 ознайомлено з наказом 02.11.2009 року, про що свідчить її підпис.
17.11.2009 року позивач звернулася до Кілійського районного суду з адміністративним позовом про поновлення на роботі.
Згідно інформації Кілійської центральної районної лікарні , позивач 13.11.2009 року зверталась до лікаря-терапевта , яким встановлено діагноз «Остеохондроз» , 17.11.2009 року консультована невропатологом ОСОБА_4, який встановив діагноз «ситуаційний невроз» , призначено дводенне лікування в денному стаціонарі.
Наказом начальника Кілійського РУЮ № 44-к від 02.12.2009 року скасовано наказ № 42-к від 29.10.2009 року «Про звільнення ОСОБА_3 «а браком правових підстав для звільнення» , поновлено ОСОБА_3 на посаді спеціаліста 1 категорії відділу ДВС з 02.12.2009 року. Прийнято рішення про виплату ОСОБА_3 заробітної плати за вимушений прогул з 30.10.2009 року по 01.12.2009 року. Згідно довідки Головного управління юстиції ОСОБА_3 виплачена заробітна плата за час вимушеного прогулу. Наказ про звільнення позивача скасовано в зв’язку з тим, що ОСОБА_3 на час звільнення мала на утриманні неповнолітню дитину.
Наказом начальника Кілійського районного управляння юстиції № 2-к від 26 січня 2010 року ОСОБА_3 звільнено 26 січня 2010 року за згодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України.
Судом встановлено , що станом на 19.10.2009 року обов’язок ОСОБА_3 здійснювати розноску кореспонденції управління юстиції передбачався : 1) дорученням начальника Кілійського районного управління юстиції № 32 від 22.01.2008 року, 2) п. 1.4 Посадової інструкції спеціаліста 1-ї категорії відділу ДВС Кілійського РУЮ, затвердженої наказом начальника Кілійського РУЮ № 6 від 12.03.2009 року згідно якого спеціаліст виконує доручення начальника Кілійського РУЮ, в зв’язку з чим вважає, що відмова позивача від виконання цієї роботи була підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності , в зв’язку чим підстави для визнання наказу начальника Кілійського РУЮ № 40-к від 26.10.2009 року про притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності відсутні.
Згідно п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Згідно ст. 184 ч.3 КЗпП України , звільнення жінок, які мають дітей віком до трьох років , одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
В зв’язку з зазначеним звільнення наказом № 42-к від 29.10.2009 року позивача , на утриманні якої знаходиться син ІНФОРМАЦІЯ_1, є неправомірним , та таким, що порушило її законні права та інтереси.
Беручи до уваги, що на час вирішення справи зазначений наказ скасовано наказом № 44-к від 02.12.2009 року , цим же наказом поновлені порушені права позивача – її поновлено на посаді та виплачено заробітну плату за час вимушеного прогулу, тобто на цей час наказ не має юридичної сили та не порушує права та інтереси позивача, суд вважає , що відсутні підстави для визнання його протиправним.
Беручи до уваги ту обставину , що відновлення порушеного права позивача відбулося 02.12.2009 року, тобто після її звернення з позовом до суду – 17.11.2009 року , суд вважає, що порушенням прав позивача , їй заподіяно моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню в порядку ст. 237-1 КзПП України. З урахуванням глибини та тривалості моральних страждань позивача, тих обставин, що відповідачем під час розгляду справи відновлено її порушені права , позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Вимоги про стягнення матеріальної шкоди суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів того, що діями відповідача була заподіяна шкода її здоров’ю , доказів наявності причинного зв’язку між протиправними діями та настанням матеріальної шкоди.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 6-12,158-163 КАС України ,суд
П О С Т А Н О В И В
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Кілійського районного управління юстиції на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в сумі 500 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Г.Тюмін