10а-32-2009

Суддя 1-ї інстанції - Новіков О.М.

Доповідач - Оксененко О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2009 року м. Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону у складі:

головуючого - генерал-майора юстиції Кузьміна А.І., суддів -полковників юстиції Оксененка О.М. і Димарецького В.М., при секретарі Куліченко Н.І., за участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону майор юстиції Щошури А.П. і помічника прокурора Рівненського гарнізону майора юстиції Лужняка Ю.Г., розглянув у судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на постанову судді військового місцевого суду Хмельницького гарнізону від 13 липня 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді військового місцевого суду Хмельницького гарнізону від 13 липня 2009 року скарга ОСОБА_6 на постанову заступника військового прокурора Рівненського гарнізону від 2 липня 2009 року, якою була порушена кримінальна справа відносно цієї особи за ознаками злочинів передбачених ст. ст. 185 ч. 3,418 ч. 1 КК України, залишена без задоволення.

Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що ця постанова є упередженою, а вказані в ній висновки про обгрунтованість порушення кримінальної справи не відповідають дійсним обставинам справи.

Зокрема, як вважає апелянт, суд залишив поза увагою те, що у заступника прокурора не було законних підстав для порушення кримінально справи за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки з матеріалів дослідчої перевірки не вбачається, що він проникав у сховище, а також не було достатніх даних для порушення справи за ч. 1 ст. 418 КК України через те, що він вчиняв нестатутні дії будучи вільним від служби, в перервах між несенням служби. До помилок, що були допущені органом досудового слідства та не враховані суддею, апелянт відносить відсутність документальних даних про дійсну матеріальну шкоду, а в постанові, про порушення кримінальної справи, яку виніс заступник військового прокурора, не був визначений орган досудового слідства, який повинен проводити судове слідство. ОСОБА_6 також зауважує, що в зв’язку із порушенням кримінальної справи він позбавлений права на працю через анулювання допуску до роботи і цю обставину суддя не врахував. В заключения апеляції ОСОБА_6 просить скасувати вказані постанови судді і заступника військового прокурора та винести постанову про відмову в порушенні щодо нього кримінальної справ.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора Шошури А.П. і Лужняка Ю.Г., які вважали необхідним постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення, перевіривши представлені матеріали, військовий апеляційний суд регіону дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду повинна бути залишена без змін, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог, передбачених ст. 236-8 КПК України,

розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, а також законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. З постанови суду, а також протоколу судового засідання вбачається, що судом гарнізону саме ці питання і перевірялись під час розгляду скарги ОСОБА_6 на постанову про порушення кримінальної справи. Згідно наданих матеріалів, кримінальна справа щодо прапорщика ОСОБА_6 була порушена за наявністю для цього приводів і підстав, що визначено ст. 94 КПК України. Цьому слугували прокурорська перевірка матеріалів, що були направлені заступником начальника Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області військовому прокурору Рівненського гарнізону в яких містились явка з повинною ОСОБА_6 про вчинення злочину, його пояснення та пояснення інших осіб про факти викрадення металевих конструкцій з території Хмельницької атомної електростанції.

В даному випадку, суд першої інстанції перевіривши наявності достатніх приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, а також законність джерела отримання даних, які стали підставою для винесення цієї постанови, обгрунтовано відмовив в задоволенні скарги про її скасування.

Що ж стосується доводів на які ОСОБА_6 посилається в апеляційній скарзі, а саме щодо необхідності перевірки судом розміру матеріальної шкоди, визначення належності місця викрадання майна до категорії сховищ та встановлення об'єктивної властивості злочину передбаченого ст. 418 КК України, то апеляційний суд відхиляє їх, оскільки для цього необхідно було дати оцінку доказам, що виходило за межі повноважень суду при розгляді питання про перевірку підстав та приводів, визначених ст. 94 КК України і які слугували для порушення кримінальної справи.

Інше, що приводить ОСОБА_6 в своїй апеляції, апеляційний суд визнає таким, що не відноситься до предмету апеляційної перевірки даної постанови суду першої інстанції. Крім того, порушень кримінально-процесуального законодавства, які є підставою для скасування прийнятого суддею рішення, апеляційним судом регіону не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365,366,377 і 382 КПК України, військовий апеляційний суд регіону,

УХВАЛИВ:

Постанову судді військового місцевого суду Хмельницького гарнізону від 13 липня 2009 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_6 на постанову заступника військового прокурора Рівненського гарнізону від 2 липня 2009 року про порушення відносно ОСОБА_6 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 185 ч. 3,418 ч. 1 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.