Справа № 10-9\09

Головуючий у суді 1-ї інстанції Лівінський С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2009 року м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого: ЛЕСЯ В.І.,

суддів: ЮНЕНКА М.О.,

САЛІХОВА В.В.,

за участю старшого прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України РЕГАНА М.Д, підозрюваного ОСОБА_4, його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6,

розглянувши у судовому засіданні апеляцію підозрюваного і захисника на постанову судді військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 18 вересня 2009 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного - оперуповноваженого прикордонного оперативно-розшукового відділення „Ялта" Сімферопольського прикордонного загону, старшого лейтенанта

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Благовєщенськ, Амурської області, з вищою освітою, одруженого, не судимого, який має на утриманні неповнолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, а саме в тому, що будучи оперуповноваженим прикордонного оперативно-розшуковото відділення "Ялта" Сімферопольського прикордонного загону, з метою особистого збагачення, виявивши факт порушення з боку громадянина Нігерії ОСОБА_7

правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, не оформив належним чином документи по фіксації цього правопорушення та, вилучивши у нього документи, став вимагати гроші у розмірі 200 доларів США за непритягнення ОСОБА_7 та його співвітчизників до адміністративної відповідальності.

Слідчим військової прокуратури ВМС України, за згодою з військовим прокурором ВМС України, 14 вересня 2009 року було внесено подання до військового суду з проханням обрати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Постановою судді військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 18 вересня 2009 року це подання було задоволено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції поклав те, що виходячи з матеріалів подання та враховуючи злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4, останній, залишаючись на волі, буде перешкоджати встановленню істини по справі.

В апеляції підозрюваний та його захисник просять скасувати постанову судді та обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, оскільки вважає, що висновки суду, які наведені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування своїх вимог апелянти вказують на те, що суддя при вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу не прийняв до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" в частині застосування такого запобіжного заходу лише при виняткових обставинах, та не навів в постанові доказів, які б вказували, що ОСОБА_4 буде ухилиться від слідства і суду та заважати розслідуванню справи.

Заслухавши доповідь судді САЛІХОВА, пояснення підозрюваного та його захисників в підтримання апеляції, заперечення прокурора, розглянувши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил вважає, що апеляція підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст. ст. 148,150 Кримінально-процесуального кодексу України запобіжний захід застосовується до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

З матеріалів справи вбачається, що в середині липня 2009 року ОСОБА_4 при проведенні планового профілактичного заходу виявив факт порушення з боку іноземця ОСОБА_7 правил перебування в Україні і замість того, щоб оформити належним чином протокол про адміністративне правопорушення, став на протязі кількох місяців вимагати від нього кошти в розмірі 200 доларів США, погрожуючи при цьому притягненням до адміністративної відповідальності та депортацією.

14 вересня 2009 року ОСОБА_7 з приводу неправомірних дій з боку ОСОБА_4 звернувся до правоохоронних органів. В цей же день, після передачі коштів в розмірі 850 грн., ОСОБА_4 був затриманий, а відносно нього порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 368 КК України.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 перебуває на військовій службі, на його утриманні знаходиться малолітня дитина. В той же час, в матеріалах подання відсутні посилання на будь-які обставини, які б безпосередньо вказували на те, що він буде ухилятися від слідства та суду, чи буде перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, тому, на думку колегії суддів, доводи апелянтів на безпідставність застосування щодо ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є обгрунтованими, а висновки суду першої інстанції помилковими.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що постанова судді військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону є незаконною та необгрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366 і 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил

УХВАЛИЛА:

Апеляцію підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 - задовольнити.

Постанову судді військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 18 вересня 2009 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного ОСОБА_4 - скасувати.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти та обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.