Справа № 10-8 /2009

Головуючий у суді 1-ї інстанції Щербаков В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2009 року м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі: головуючого ЛЕСЯ В.І.,

суддів НІКІТІНА Г.В.,

ЮНЕНКА М.О.,

за участю старшого прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України РЕГАН М.Д., обвинуваченого ОСОБА_4, захисника - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у судовому засіданні апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді подання в суді першої інстанції РАЩУПКІНА О.А., на постанову судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 11 вересня 2009 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно обвинуваченого - військовослужбовця військової частини А 2248 капітана

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в місті Севастополі, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в скоєні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України.

11 вересня 2009 року старшим слідчим військової прокуратури Військово-Морських Сил України, за погодженням з заступником військового прокурора Військово-Морських Сил України, внесено подання до військового суду гарнізону з проханням обрати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Постановою судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 11 вересня 2009 року в задоволенні подання про взяття під варту обвинуваченого ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляції прокурор ставить питання про скасування зазначеної постанови і обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за місцем затримання з наступним етапуванням до слідчого ізолятора №15 м. Сімферополя.

При цьому апелянт посилається на те, що висновок судді викладений у постанові, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки той не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на рішення щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Заслухавши доповідь судді ЮНЕНКА М.О., пояснення прокурора в підтримання апеляції, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили залишити постанову суду першої інстанції без зміни, розглянувши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

З матеріалів справи вбачається, що 1 вересня 2009 року відносно військовослужбовця військової частини А2248 капітана ОСОБА_4 було порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 368 КК України.

Того ж дня о 23 год. 40 хв. ОСОБА_4 затримано органами досудового слідства в порядку ст. 115 КПК України.

4 вересня 2009 року, постановою судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону ОСОБА_4 продовжено термін затримання до 23 год. 40 хв. 11 вересня 2009 року.

10 вересня 2009 року ОСОБА_4 пред’явлено обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України.

Відмовляючи в задоволенні подання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя послався на те, що органи досудового слідства в поданні не навели достатніх підстав, які вказували б на те, що ОСОБА_4 буде намагатись ухилитись від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини в справі чи продовжувати злочинну діяльність.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_4 має постійне проживання у місті Севастополі, проходить військову службу за контрактом, одружений, на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, по місцю служби та проживання характеризується позитивно.

Твердження в апеляції про те, що висновок судді викладений у постанові, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки суддя не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на рішення щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, не відповідає дійсності.

Так, в постанові судді зазначено, що сама тяжкість вчиненого злочину не може бути підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Відмова ОСОБА_4 від дачі показів відносно себе, є його правом передбаченим ст. 63 Конституції України і не може розцінюватись як перешкоджання встановленню істини у справі. Дані про те, що ОСОБА_4 умисно не з’являвся за викликом органів досудового слідства, будь-якими об’єктивними доказами не підтверджуються, а подання слідчого та матеріали кримінальної справи не містять даних про те, що інші, менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити його належної поведінки та виконання ним процесуальних обов’язків.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суддя військового місцевого суду гарнізону обґрунтовано відмовив в задоволенні подання про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366 і 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційний суд Військово-Морських Сил

УХВАЛИЛА:

Постанову судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 11 вересня 2009 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, без задоволення.