11а-39-2009
Головуючий по справі: БЕЛЕНА А.В.
Доповідач: ОКСЕНЕНКО О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2009 року м. Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону в складі: головуючого -генерал-майора юстиції КУЗЬМІНА А.С., суддів: полковників юстиції ЗАГОРУЙКА В.В. і ОКСЕНЕНКА О.М., при секретарі КУЛІЧЕНКО Н.І., за участю старшого помічника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Якубчака Олега Романовича, засудженого ОСОБА_6 його захисника -адвоката ОСОБА_7, розглянув у судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника на вирок військового місцевого суду Львівського гарнізону від 7 травня 2009 року яким військовослужбовець військової частини А-1241, солдат
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Стрий, Львівської області, українець, громадянин України, раніше не судимий, на військовій службі з листопада 2007 року,
- засуджений до позбавлення волі за ст. 307 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України строком на 1 рік і 6 місяців, за ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України строком на 2 роки без конфіскації майна, за ст. ст. 15 ч. 3 ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України строком на 2 роки без конфіскації майна та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання - 2 роки позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що він 31 січня 2009 року близько 20-ї години у м. Івано-Франківську у свого знайомого незаконно придбав і зберігав з метою збуту наркотичний засіб-таблетку «Субіпрекс», яка містить наркотичну речовину бупренорфін та обіг якої є обмеженим. Цей наркотичний засіб в той день ОСОБА_6 незаконно збув громадянину ОСОБА_9.
Крім того, в цей же день, близько 21-ї години, ОСОБА_6 повторно, у того ж знайомого, незаконно придбав та незаконно зберігав дві таблетки «Субітексу», що містили наркотичну речовину - бупренорфін маючи намір збути громадянину ОСОБА_9, однак цей намір не довів до кінця по незалежним від нього причинам, оскільки знаходячись в стані наркотичного сп’яніння був затриманий працівниками міліції.
В апеляційній скарзі захисник засудженого-адвокат ОСОБА_7 не погоджуючись із вироком зазначає, що висновки суду суперечать фактичним обставинам справи, оскільки судовим слідством встановлено непричетність ОСОБА_6 до будь-яких дій стосовно придбання, зберігання чи збуту наркотичних засобів. Також апелянт зазначає, що суд пославшись на явку з повинною ОСОБА_6, як доказ до визнання його вини, не врахував, що вона була написана під час його незаконного утримування у приміщенні військової прокуратури без обрання міри запобіжного заходу.
На думку захисника суд не дав оцінки тій обставині, що до придбання і збуту наркотичної речовини ОСОБА_6 підбурили оперуповноважені відділу боротьби із незаконним обігом наркотиків Івано-Франківського МВ УМВС України, а проведені стосовно нього оперативні міроприємства були здійснені без заведення оперативно -розшукової справи. Переконаний захисник і в тому, що для всебічного дослідження обставин справи необхідно було встановити за якою вартістю були придбані таблетки «Суботекс», а також усунути протиріччя в показах ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_8, в якого, за версією слідства був придбаний «Субітекс», а також встановити хто при затриманні ОСОБА_6 вибив йому два передніх зуба. Захисник заперечує і кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ознакою повторності збуту наркотику, зазначаючи, що придбання таблеток «Субітекс» на замовлення ОСОБА_9 і вручення їх замовнику, за його кошти не можна вважати збутом, оскільки це було обопільне придбання, а сам факт придбання таблеток двічі не дає підстав для висновку про повторність, через те, що вони об'єднуються одним умислом тому, зауважує захисник висновок суду суперечить вимогам ст. 32 КК України.
В закінчення тексту апеляції викладається прохання про скасування вироку і закриття провадження в справі.
Заслухавши доповідача, пояснення в підтримку апеляції захисника ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_6 про задоволення апеляції та прокурора, який вважав необхідним вирок залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд регіону вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту вчинених повторно, самого збуту, а також замаху на збут наркотичного засобу «Субітекс» відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами. Цими доказами є покази свідка ОСОБА_9, який придбав у ОСОБА_6 наркотичний засіб, а також замовив додаткову кількість таблеток «Субітекс», покази свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11, що були понятими під час огляду місця події при затриманні ОСОБА_6, виявлення і вилучення у нього наркотичної речовини, протоколи огляду місця події, огляду речей затриманого, висновки експерта щодо визначення наркотичною речовиною вилучених у ОСОБА_9 таблетки, а у ОСОБА_6 порошкоподібної речовини білого кольору, а також покази останнього в яких ним не заперечувались обставини придбання, зберігання і збут таблеток «Субітекс» громадянину ОСОБА_9. Визнаючи вину ОСОБА_6 суд першої інстанції обґрунтовано визнав правдивими його покази на досудовому слідстві коли він неодноразово, в тому числі і у присутності захисника пояснював, що двічі придбав наркотичний засіб «Субітекс» з метою збуту своєму знайомому ОСОБА_12, оскільки вони узгоджуються з іншими вставленими по справі доказами, враховуючи, що покази стосовно придбання і послідуючого збуту наркотичного засобу «Субітекс» ОСОБА_6 підтвердив і під час проведення за його участю відтворення обстановки та обставин події. Про ці події він ґрунтовно описав і в явці з повинною. За таких обставин апеляційний суд погоджується з оцінкою суду першої інстанції показів ОСОБА_6, які він давав на досудовому слідстві і які він в сукупності з іншими доказами поклав в основу вироку і обґрунтовано відхилив заяви зроблені ОСОБА_6 в судовому засідання про те, що йому невідомо було про належність таблеток «Субітекс» до наркотичних засобів, а визнання вини на досудовому слідстві було пов’язане з наркотичним сп’янінням та внаслідок необізнаності в юридичній термінології.
Що стосується доводів в апеляції щодо підбурення оперативниками Івано-Франківського МВ УМВС України ОСОБА_6 на дії по придбанню і збуту наркотичних речовин, а оперативна-розшукова робота щодо ОСОБА_6 велась без заведення оперативно - розшукової справи, то вони не знаходять свого підтвердження матеріалами кримінальної справи, а саме показами свідка ОСОБА_13 – оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Івано-Франківського МВ УМВС України, що ОСОБА_6 був затриманий під час оперативно-профілактичних заходів спрямованих на виявлення осіб, які причетні до незаконного обігу наркотичних речовин, повідомлення начальника ВБНОН УМВС в Івано-Франківській області в підтвердження проведення цих заходів, а також показами громадянина ОСОБА_9, що рішення про придбання у ОСОБА_6 наркотику було самостійне з метою особистого вживання.
Апеляційний суд не погоджується і з іншими доводами апелянта про неповноту судового слідства, оскільки встановлення вартості придбання ОСОБА_6 таблеток «Субітекс», не впливає не тільки на кваліфікацію його дій, але і взагалі на встановлення чи спростування факту щодо придбання, зберігання і збут ним наркотичних засобів, так само як і усунення протиріччя в показах засудженого і свідка ОСОБА_8 на переконання апеляційного суду не є неповнотою судового слідства, як і факт пошкодження передніх зубів ОСОБА_6 під час затримання, враховуючи що сам засуджений не висловлював з цього приводу заяв щодо порушення його прав. Не встановлено порушень прав ОСОБА_6 і під час його знаходження в військовій прокуратурі Івано-Франківського гарнізону.
Отже, всі доводи захисника викладені в апеляційній скарзі щодо неповноти судового слідства та невідповідності висновків викладених у вироку суду фактичним обставинам справи слід визнати непереконливими, а деякі з них і безпідставними.
Дії ОСОБА_6 судом першої інстанції правильно кваліфіковані, в тому числі і за ознаками повторності.
Покарання призначено з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого, даних про особу, а також обставин, які суд визнав такими, що суттєво пом’якшують його відповідальність. З урахуванням особи та наявності обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину суд знайшов можливим призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статей кримінального закону за якими засуджений ОСОБА_6 та не застосовувати до нього конфіскації майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362,365-366 КПК України, військовий апеляційний суд регіону, -
УХВАЛИВ:
Вирок військового місцевого суду Львівського гарнізону від 7 травня 2009 року відносно ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляцію захисника - без задоволення.