10а-25-2009
Постанову винесено під головуванням судді ДЯЧУКА С.І.
Доповідач: НОВОВ СО.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2009 року м. Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону України в складі: головуючого - генерал-майора юстиції КУЗЬМІНА А.С.,
суддів: полковників юстиції НОВОВА С.О. і ЄЛФІМОВА О.В., при секретарі ЛЄНЬ Л.С., за участю старшого прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції КОНЕЦУЛА Р.В. та представника зацікавленої особи ОСОБА_7 -громадянина ОСОБА_5, розглянувши в судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою старшого прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції КОНЕЦУЛА Р.В. на постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 10 червня 2009 року, винесену за скаргою ОСОБА_7 на постанову заступника військового прокурора Центрального регіону України від 26 січня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Державного підприємства «Харківський бронетанковий ремонтний завод» (надалі - ДП «Харківський БТРЗ»),
ВСТАНОВИВ:
У червні 2009 року директор ДП «Харківський БТРЗ» ОСОБА_7 звернувся до військового місцевого суду Київського гарнізону, в порядку ст. 236-7 КПК України, зі скаргою на постанову заступника військового прокурора Центрального регіону України від 26 січня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП «Харківський БТРЗ», що спричинило тяжкі наслідки, розтрати чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України, а також за фактом фіктивного підприємництва ПП «Фактор-Плюс» та ТОВ «ТИК Метко», тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, в якій просив скасувати зазначену постанову та винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
10 червня 2009 року, розглянувши вказану скаргу, військовий місцевий суд Київського гарнізону виніс постанову, якою задовольнив скаргу ОСОБА_7; скасував постанову заступника військового прокурора Центрального регіону України від 26 січня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП «Харківський БТРЗ», що спричинило тяжкі наслідки, розтрати чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України, а також за фактом фіктивного підприємництва ПП «Фактор-Плюс» та ТОВ «ТПК Метко», тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України; та відмовив у порушенні кримінальної справи за ознаками зловживання службовим становищем службовими особами ДП «Харківський БТРЗ», що спричинило тяжкі наслідки, розтрату чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, тобто злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України, та за ознаками фіктивного підприємництва ПП «Фактор-Плюс» та ТОВ «ТПК Метко», тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України - за відсутністю складу даних злочинів, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.
Не погоджуючись з постановою суду від 10 червня 2009 року, старший прокурор відділу військової прокуратури Центрального регіону України подав на неї апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду, як незаконну.
Своє прохання автор апеляції обґрунтовує тим, що при порушенні кримінальної справи заступником військового прокурора Центрального регіону України були дотримані вимоги ст. 94 КПК України, як щодо наявності приводів, так і підстав до порушення справи.
Зокрема, як зазначається в апеляції, з матеріалів, які надішли з УВКР СБУ у Північному регіоні вбачається, що станом на 1 грудня 2007 року ТОВ «ТПК Метко» поставило на ДП «Харківський БТРЗ» матеріальних цінностей на суму 5 172 748,09 грн., що не відповідає документам первинного бухгалтерського обліку та звітності, згідно з якими сума поставленого товару становить 2 259 107,89 грн., а виходячи з виписок банківських установ та актів зарахування, ДП «Харківський БТРЗ» фактично провело розрахунок з ТОВ «ТПК Метко», за нібито поставлену продукцію, станом на 1 січня 2007 року, на суму 4 075 362,43 грн.
Вказані дані, на думку апелянта, свідчать про те, що службові особи ДП «Харківський БТРЗ» вчинили розтрату чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, безпідставно перерахувавши ТОВ «ТПК Метко» 1816 254,60 грн. За товарно-матеріальні цінності, які фактично поставлені не були, та, діючи в інтересах ТОВ «ТПК Метко», документально створили кредиторську заборгованість на суму 1 113 041,76 грн.
Дані обставини знайшли своє підтвердження і в матеріалах прокурорської перевірки, у ході якої, крім того, було встановлено, що особи, які були вказані в установчих та реєстраційних документах ПП«Фактор-Плюс», як його керівники, заперечили факт керівництва цим підприємством та підписання договорів з ТОВ «ТПК Метко» на поставку продукції.
З огляду на наявність таких, більш ніж достатніх приводів і даних, які вказували на наявність ознак складів злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України в діях службових осіб ДП «Харківський БТРЗ» та злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, в діях службових осіб ПП «Фактор-Плюс» та ТОВ «ТПК Метко», і було порушено кримінальну справу.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора на підтримку апеляції та представника зацікавленої особи, який заперечував проти її задоволення, а також розглянувши представлені матеріали і обговоривши доводи апеляції прокурора, військовий апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду повинна бути залишена без змін, виходячи з наступного.
Так, доводи апеляції, на підставі яких в ній робиться висновок про те, що постанова суду є незаконною, не ґрунтуються на фактичних даних, які містяться в матеріалах прокурорської перевірки та не відповідають вимогам чинного законодавства України, перш за все нормам процесуального права, якими повинен керуватися суд при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи.
Зокрема, відповідно до вимог, передбачених ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, а також законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
При цьому, дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу та думку прокурора, суддя, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги ст. ст. 94,97,98 КПК України, своєю постановою залишає скаргу без задоволення або, задовольнивши скаргу, скасовує постанову про порушення справи і виносить постанову про відмову в порушенні справи.
З представлених на апеляцію матеріалів вбачається, що суд першої інстанції, вивчивши матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП «Харківський БТРЗ», що спричинило тяжкі наслідки, розтрати чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, а також за фактом фіктивного підприємництва ПП «Фактор-Плюс» та ТОВ «ТПК Метко», дійшов правильного висновку про те, що, незважаючи на наявність приводів до порушення кримінальної справи, посадова особа, яка була наділена повноваженнями приймати рішення про порушення справи, не мала для цього достатніх підстав, а саме достатніх даних, які б вказували на наявність в діях службових осіб ДП «Харківський БТРЗ», ПП «Фактор-Плюс» та ТОВ «ТПК Метко» ознак тих злочинів, які перераховані в постанові заступника військового прокурора Центрального регіону України від 26 січня 2009 року.
Свій висновок щодо відсутності достатніх підстав до порушення кримінальної справи, як за фактом зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки і розтрати чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем з боку службових осіб ДП «Харківський БТРЗ», так і за фактом фіктивного підприємництва з боку ПП «Фактор-Плюс» та ТОВ «ТПК Метко», суд першої інстанції мотивував належним чином, з посиланням на конкретні документи, які містяться в матеріалах прокурорської перевірки.
Підстав для сумніву у висновках, які наведені в постанові суду від 10 червня 2009 року, суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки матеріали, на підставі яких було порушено справу, дійсно не містять в собі достатніх даних, які б вказували на наявність ознак тих злочинів, про які йде мова в постанові заступника військового прокурора Центрального регіону України про порушення кримінальної справи від 26 січня 2009 року.
Про це свідчить і той факт, що з моменту порушення кримінальної справи і до прийняття судом рішення, на підставі постанови від 05 червня 2009 року, про зупинення слідчих дій по даній справі, досудовим слідством, на протязі більш ніж чотирьох місяців, не було здобуто будь-яких доказів, які б підтвердили ті дані, що послужили підставами для порушення справи.
Більш того, всупереч вимогам, передбаченим ст. 236-8 КПК України, прокурор не тільки не довів у судовому засіданні правомірності порушення справи, а й надав до суду матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, всього в семи томах, жоден з яких не був описаний, із зазначенням посади та прізвища особи, яка склала опис, що прямо передбачено законом.
За таких обставин, військовий апеляційний суд не вбачає законних підстав для задоволення апеляції прокурора та скасування постанови суду від 10 червня 2009 року, оскільки зазначена постанова винесена у порядку та відповідно до вимог, передбачених кримінально-процесуальним законом.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365,366,377 і 382 КПК України, військовий апеляційний суд Центрального регіону,
УХВАЛИВ:
Постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 10 червня 2009 року, винесену за скаргою ОСОБА_7 на постанову заступника військового прокурора Центрального регіону України від 26 січня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП «Харківський БТРЗ», що спричинило тяжкі наслідки, розтрати чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України, а також за фактом фіктивного підприємництва ПП «Фактор-Плюс» та ТОВ «ТПК Метко», тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.