Справа № 1-557/10

                                               П О С Т А Н О В А

             22  липня  2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

              головуючого судді                     Смик С.І.

              при секретарі                              Падасенко Н.В.

              з участю прокурора                    Байдюка Д.А.

             та адвоката                                   ОСОБА_1                                    

             законного представника             ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Києві кримінальну справу  по обвинуваченню

               ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва,  українки, громадянки України, освіта неповна середня, не  заміжню, студентку  Економічного коледжу Державного вищого навчального закладу «Київський Національний університет ім. Вадима Гетьмана , зареєстровану   та проживаючу  за адресою : АДРЕСА_1, раніше не судиму

                в скоєні злочинів передбачених ч.1ст.185;ч.2ст.185;ч.2ст.15,ч.2ст.185  КК України, -

                                                  В С Т А Н О В И В :

                                                  ОСОБА_3 29.03.2010 року , приблизно о 16.00годині , знаходячись  в приміщенні магазину «ЗАРА» , розташованого по вул. Хрещатик, 23 в м. Києві, а саме в одному із торгових залів, скориставшись відсутністю будь кого з сторонніх осіб поруч і тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала чуже майно , що належить  ТОВ «ЗАРА Україна», а саме  жіночу куртку, вартість 429 гривень , відірвавши від неї магнітну кліпсу та поклавши її до своєї жіночої сумки , після чого з викраденим залишила місце вчинення злочину.

            Крім цього, вона ж 06.04.2010 року , приблизно о 15. 00 годині, знаходячись  в приміщенні магазину «ЗАРА» , розташованого по вул. Хрещатик, 23 в м. Києві, а саме в одному із торгових залів, скориставшись відсутністю будь кого з сторонніх осіб поруч і тим, що за її діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрала чуже майно , що належить  ТОВ «ЗАРА Україна», а саме  жіночу сукню, вартість 169 гривень , відірвавши від неї магнітну кліпсу та поклавши її до своєї жіночої сумки , після чого з викраденим залишила місце вчинення злочину.

             Крім цього, вона ж 14.04.2010 року, приблизно о 15. 00 годині, знаходячись  в приміщенні магазину «ЗАРА» , розташованого по вул. Хрещатик, 23 в м. Києві, а саме в одному із торгових залів, скориставшись відсутністю будь кого з сторонніх осіб поруч і тим, що за її діями ніхто не спостерігає, намагалась повторно таємно викрасти чуже майно , що належить  ТОВ «ЗАРА Україна», а саме  черевики жіночі, вартість 1999 гривень , які одягла на себе , однак не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як була затримана працівником охорони з викраденим на виході з магазину.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3  свою вину в скоєному визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася, підтвердивши обставини викладені в обвинувальному висновку та свої покази данні в ході досудового слідства.  ОСОБА_3  пояснила , що дійсно 29.03.2010 року, 06.04.2010 року  знаходячись в магазині «ЗАРА», розташованому на вул.. Хрещатик,23 в м. Києві таємно викрала  жіночу куртку, вартістю 429 грн. та жіночу сукню вартістю 169грн. та з зазначеними речами  залишила місце вчинення злочину. 14.04.2010 року знаходячись в магазині «ЗАРА», розташованому на вул.. Хрещатик,23 в м. Києві вона намагалась таємно викрасти  жіночі черевики, вартістю 1 999грн., яки взула на себе, однак виходячи з приміщення магазину була затримана охороною.

                В судовому засідання визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, у відповідності до ч. 3 ст. 299,301-1 КПК України, а саме показів   свідків та письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудної.

 Суд находить винуватість підсудної ОСОБА_3  в скоєні злочинів , передбачених ч.1ст.185;ч.2ст.185;ч.2ст.15 ч.2ст.185   КК України повністю доведеною.

В судовому засіданні  адвокат ОСОБА_1, законний   представник ОСОБА_3 – ОСОБА_2  заявили клопотання про  закриття кримінальної справи відносно неповнолітньої ОСОБА_3  на підставі ст..105 КК,ст.447 КПК України та застосування примусових заходів  виховного характеру з передачею під нагляд батьків.

                Суд, заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення заявленого клопотання та вважає за можливим  застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру з передачею під нагляд батьків , адвоката, який просив клопотання задовольнити,   законного   представника неповнолітньої ОСОБА_3 – ОСОБА_2, який  також просив клопотання задовольнити та передати його доньку   йому під нагляд , клопотання підсудної ОСОБА_3, яка також просила передати її під нагляд батьків, вважає , що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

               Судом під час судового слідства встановлено,  що ОСОБА_3  вчинили злочини будучи неповнолітньою, вчинені  злочини відносяться до злочинів середньої тяжкості, вину свою визнала повністю та у вчиненому щиро розкаялася,  відшкодувала завдану шкоду, навчається, за місцем навчання характеризується позитивно, раніше не судима, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалася,  на спеціальних обліках не перебуває, постійно проживає з батьками, які характеризуються позитивно, мають на неї суттєвий позитивний виховний вплив і можуть  забезпечити належний систематичний нагляд за поведінкою своєї доньки, на обліку  в службі у справах дітей не перебувала.

            Згідно з  п. 2  Постанови № 2 Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року « Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» - «роз»яснити судам, що вирішуючи питання про відповідальність неповнолітнього за злочин невеликої або середньої тяжкості необхідно обговорити можливість застосування до нього примусових заходів виховного характеру замість кримінального покарання».

            Відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосувати до особи , яка у віці від 14 до 18 років вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості».

             Згідно абз. 3 п.2 вищевказаної  Постанови  «Примусові заходи зокрема застосовують при звільненні неповнолітнього від кримінального покарання відповідно до ч. 1 ст. 105 КК України».

             Згідно з п. 7 Постанови «Передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб , які їх замінюють ( п. 3 ч.2 ст. 105 КК України ), допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Питання про передачу неповнолітнього під нагляд батьків або осіб , які їх заміняють суд повинен вирішувати з урахуванням даних, що їх характеризують.  

           З урахуванням викладеного та враховуючи, щире каяття та подальшу бездоганну поведінку ОСОБА_3 ,суд доходить висновку про можливість виправлення неповнолітньої ОСОБА_3 без застосування покарання , у зв’язку з чим  у відповідності до ст. 7-1 , 447 КПК України  провадження по кримінальній справі закрити та  застосувати   до неповнолітньої ОСОБА_3 примусового заходу виховного характеру, передбаченого ст. 105 КК України – передача під нагляд батьків.

          Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до положення ст. 81 КПК України.

                На підставі викладеного, керуючись ст.7-1,447 КПК України, 44, 105 КК України  суд, –

                                           П О С Т А Н О В И В :

              Застосувати по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 примусовий захід виховного характеру у виді передачі неповнолітньої під нагляд  її батьку ОСОБА_2  строком на 2 роки.  

             Провадження в кримінальній справі відносно ОСОБА_3 за ч.1ст.185, ч.2ст. 185, ч.2ст.15, ч.2ст.185 КК України - закрити.

             Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд – скасувати.

              Речові докази, вилучені у ОСОБА_3 14.04.2010 року згідно  протоколу огляду та вилучення, та приєднані до справи  в якості речових доказів постановою від 28 квітня 2010 року,  а саме куртка, сукня та черевики ( босоніжки) ,  які передані   на зберігання в камеру схову речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві – обернути на користь держави.(а.с. 47-48).

             Жіночі черевики , що належать ОСОБА_3 та  які передані їй зберігання - залишити ОСОБА_3 в її користуванні за належністю.(п.с. 49-50).

             Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з часу її проголошення.

            Суддя: