ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.10 Справа № 12/70/10
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Харків 61024, АДРЕСА_1
Відповідач - Запорізьке державне підприємство “Кремнійполімер” (ЄДРПОУ - 00203625), 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7
про стягнення 38 525 грн. 22 коп.
суддя Владимиренко І.В.
Представники учасників:
від позивача –не з’явився
від відповідача –не з’явився
Розглядається позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” за договором № 219 від 05.03.2008р. про стягнення 38 525 грн. 22 коп.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.03.10р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/70/10 з призначенням судового засідання на 20.04.2010р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України судове засідання було відкладено на 12.05.2010р.
Позивач в судове засідання 12.05.2010р. не прибув, направив на адресу суду клопотання від 05.05.2010р. відповідно до якого просить суд розглянути спір по суті за наявними в матеріалах справи № 12/70/10 документами без участі в судовому засіданні уповноваженого представника. Належним чином посвідчені копії необхідних для вирішення спору бухгалтерських документів позивачем були надані на адресу суду.
Розглянувши заявлене клопотання позивача суд вважає, що воно відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін та підлягає задоволенню судом.
Відповідач у судові засідання не з’являвся, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений своєчасно та належним чином шляхом направлення ухвал суду про порушення провадження у справі від 23.03.2010р. та відкладення розгляду справи від 20.04.2010р., про що підтверджує поштове повідомлення, отримане відповідачем 29.03.2010р.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців відповідач значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ –00203625 та зареєстрований за адресою: 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7.
Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.
В судовому засіданні 12.05.2010 р. справу розглянуто без участі представників сторін та прийнято на підставі ст. 85 ГПК України рішення.
Вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
05.03.2008р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - покупець) та Запорізьким державним підприємством “Кремнійполімер” (далі - продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 219 (надалі - договір).
У відповідності із п. 1.1 договору продавець зобов'язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити наступну продукцію: пасту КПД ТУ 6-02-5-009-92 по ціні 41250,00 грн. за 1 т, без ПДВ, з врахуванням вартості тари у кількості 0,990 т.
Згідно з п. 2.1 договору, загальна вартість продукції з врахуванням ПДВ складає 49005 (сорок дев'ять тисяч п'ять) грн. 00 коп.
Розрахунки за заявлену кількість продукції згідно із п. 2.4 договору, проводяться шляхом 100% передоплати, на підставі рахунку продавця, який має бути сплачений протягом п'яти банківських днів.
Строк дії договору визначений сторонами до 31 грудня 2009 року (п. 8.1), а в частині виконання зобов'язань за договором - до повного розрахунку сторін.
На виконання умов договору відповідачем був виставлений до сплати позивачеві за замовлену продукцію рахунок № 442 від 27 лютого 2008 року.
Відповідно до умов п. 2.4 договору позивач здійснив, у повному обсязі, передоплату за продукцію перерахувавши на поточний рахунок відповідача 49 005,00 грн., про що свідчить банківська виписка позивача від 05 березня 2008р.
Відповідно до п. 4.1 договору, покупець отримує продукцію з складу продавця на умовах РСА м. Запоріжжя відповідно до правил «Інкотермс-2000»після закінчення 14 (чотирнадцяти) днів після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. За дату відвантаження вважається дата, зазначена в накладній на відпускання готової продукції і/або транспортному документі (п. 4.2 договору).
Однак, відповідач лише частково виконав своє зобов'язання щодо поставки оплаченої продукції. Фактично було поставлено продукції (пасти КПД ТУ 6-02-5-009-92) у кількості 288 кг на суму 14 256,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 376,00 грн. Факт поставки продукції підтверджується накладною № 300055 від 20.03.2008р. на суму 14 256,00 грн.
Таким чином, відповідачем недопоставлена у визначений за договором строк продукція (паста КПД ТУ 6-02-5-009-92) у кількості 702 кг на суму 34749,00грн.
Листом № 3622 від 24.11.2008р. відповідач повідомив позивача, що суму заборгованості у розмірі 34 749,00 грн. визнає у повному обсязі та посилається на існування скрутного матеріального становища (підвищення цін на енергоносії та сировину) та гарантує здійснення оплати згідно графіку розстрочення протягом 6 місяців в майбутньому, а саме по травень 2009р.
Позивач листом від 15 грудня 2008 року погодив пропозицію відповідача щодо повернення суми заборгованості у розмірі 34 749,00грн. в розстрочку на 6 місяців, а саме по травень 2009 року.
У зв’язку з невиконанням відповідачем у погоджений сторонами строк. позивачем на адресу відповідача були направлені претензії –повідомлення № 3 від 30.09.2009р. та № 4 від 30.11.2009р. з вимогою повернути зайво сплачені кошти за недопоставлений товар. Зазначені претензії відповідачем залишені без відповіді та задоволення.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Пунктом 1 ст.181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно п.п.2, 3 ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або
розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Отже, сторони змінили умови договору в частині виконання зобов’язання шляхом повернення суми заборгованості у розмірі 34 749,00 грн. в розстрочку на 6 місяців, а саме по травень 2009р. Таким чином, зазначена заборгованість є поточною відповідно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тобто яка виникла після порушення справи про банкрутство відповідача (ухвала господарського суду Запорізької області від 05.03.2009р. по справі № 11/58/09).
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Таким чином, сума боргу за договором № 219 від 05.03.2008р. на момент розгляду справи становить 34 749,00грн.
Факт наявності заборгованості у розмірі 34 749,00грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Заява позивача про зупинення провадження по справі не підлягає задоволенню, оскільки поточні кредиторські вимоги не розглядаються судом у справі про банкрутство вони можуть бути заявлені на стадії санації керуючому санацією, в ліквідаційній процедурі ліквідатору в справі про банкрутство, або можуть бути заявлені до боржника (відповідача) в позовному проваджені, що і зроблено позивачем, а саме подано даний позов до господарського суду про стягнення поточної заборгованості.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних, яка складає за період з 01.06.2009р. по 15.03.2010 р. в сумі 822,55 грн. та втрат від інфляції за період з червня 2009р. по лютий 2010 рік у сумі 2 953,67 грн.
Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інший розмір відсотків договором не встановлений.
Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних та втрат від інфляції встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” за договором № 219 від 05.03.2008р. 38 525,22 грн., з яких основного боргу –34 749,00 грн., 3 % річних - у розмірі 822,55 грн. та втрат від інфляції у сумі 2 953,67 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, п.1-1 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, р/р 2600501751432 у філії "Укрексімбанк” м. Запоріжжя, МФО 313979, код ЄДРПОУ - 00203625) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61024, АДРЕСА_1, р/р № НОМЕР_2 в АТ “Регіон-банк”, МФО 351254, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основного боргу у розмірі 34 749 (тридцять чотири тисячі сімсот сорок дев’ять) грн. 00 коп., втрат від інфляції –2 953 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят три) грн.. 67 коп.; 3 % річних у розмірі 822 (вісімсот двадцять дві) грн.. 55 коп., державного мита –385 (триста вісімдесят п’ять) грн..25 коп..; 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.05.2010р.
Суддя Владимиренко І.В.
Суддя