ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
____________________________________________________________________
У Х В А Л А
про відмову в прийнятті позовної заяви
31 травня 2010 р. Справа № 14/13-10/02-2
Суддя господарського суду , розглянувши матеріали
за позовом: ТОВ "Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс", код ЄДРПОУ 30506168 вул. Пирогова, 107А, оф. 84, м. Вінниця
до: Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 АДРЕСА_1, 21000
про встановлення однозначності правочину та встановлення справжності волі вираженої при вчиненні правочину
ВСТАНОВИВ :
ТОВ "Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс" подано позов до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами щодо встановлення однозначності договору оренди від 26.04.2008 р., укладеного між сторонами, шляхом його розтлумачення та встановлення справжності волі вираженої при вчиненні вказаного правочину.
Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що в її прийнятті слід відмовити виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Водночас вимоги позивача щодо встановлення однозначності договору оренди від 26.04.2008 р., укладеного між ТОВ "Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс" та СПД ОСОБА_1, шляхом його розтлумачення та встановлення справжності волі вираженої при вчиненні вказаного правочину, не узгоджується з положеннями ГПК України.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік такого способу захисту, який за своїм юридичним змістом відповідає вказаним вище вимогам позивача, не містить, внаслідок чого суд дійшов висновку, що дана позовна заява господарському суду не підвідомча, а відтак підлягає поверненню без розгляду.
Окрім того, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно положень ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін і інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Положеннями ч. 2 ст. 34 ГПК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Разом з тим, статтею 36 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. Відповідно ж до п. 5.27 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлення документів" належним чином засвідченою копією документа є така, яка містить відмітку про засвідчення копії документа, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч викладеному, позивач не дотримав вказаних вимог процесуального законодавства, додавши до позовної заяви б/н від 26.05.2010 р. не належним чином засвідчені копії документів, оскільки з останніх неможливо встановити ким і коли вони були засвідчені.
Окрім викладеного, позивачем також не дотриманого вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, зі змісту якої вбачається, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві позовної заяви і доданих до неї матеріалів.
Водночас, Правилами надання послуг поштового зв'язку передбачено надіслання кореспонденції з описом вкладення. Так, відповідно до ч. 2 п. 78 Правил, працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.
З наданого ж до матеріалів позовної заяви копії фіскального чеку № 3976 від 26.05.2010 р. не можливо встановити які документи та на яку адресу були направлені відповідачу.
Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ :
1. У прийнятті позовної заяви б/н від 26.05.10 на 2-харкушах відмовити.
2. Позовні матеріали на 10-тиаркушах повернути позивачу.
3. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 85 грн., сплачене квитанцією № 3410783 від 26.05.2010 р. , підлягає поверненню.
4. Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.05 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ", внесені для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу грошові кошти в сумі 236 грн., сплачене квитанцією № 3410819 від 26.05.2010 р. , підлягають поверненню.
5. Ухвалу надіслати позивачу.
6. Копію ухвали надіслати відповідачу.
Суддя
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу вул. Пирогова, 107А, оф. 84, м. Вінниця
3 - відповідачу АДРЕСА_1, 21000