справа № 11-24/2009

головуючий у суді 1-ї інстанції Батрак В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2009 року м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого ЛЕСЯ В.І.,

суддів ЮНЕНКА М.О., МОЦНОГО М.В.,

за участю помічника військового прокурора Севастопольського гарнізону ГОРЩАКА Р.М., підсудного ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією підсудного ОСОБА_1 на постанову військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 24 березня 2009 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню старшого лейтенанта військової частини А0199

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Старий Крим Кіровського району АР Крим, не одруженого, раніше не судимого, на військовій службі з 10 липня 2000 року, проживаючого за адресою смт. Новоозерне АР Крим, військова частина А0199,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, закрито на підставі ч. 2 ст. 282 КПК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачувався у застосуванні насильства та нестатутних заходів впливу щодо підлеглого ОСОБА_2., вчиненому за наступних обставин.

7 листопада 2008 року, близько 23 години 50 хвилин, в кубрику №1 військової частини А0199, ОСОБА_1, будучи незадоволений тим, що матрос ОСОБА_2 відмовився віддати свій мобільний телефон, яким користувався у невизначений командуванням час, наніс підлеглому коліном правої ноги удар в область грудей, чим спричинив фізичний біль.

8 листопада 2008 року ОСОБА_1 в різних частинах корабля, неодноразово, близько 13 години 40 хвилин, 13 години 50 хвилин та о 14 годині 15 хвилин, будучи незадоволений тим, що ОСОБА_2 без дозволу забрав з каюти ОСОБА_1 вказаний вище мобільний телефон, завдавав потерпілому ударів коліном в стегна, долонями рук по обличчю та шиї, поштовхів та ударів в спину, спричиняючи цим фізичний біль.

Крім того, 8 листопада 2008 року, близько 16 години 30 хвилин, на шкафуті військової частини А0199, під час проведення шикування особового складу, ОСОБА_1 наказав ОСОБА_2 стати перед строєм на коліна та просити вибачення у особового складу впродовж 10 хвилин, що підлеглий вимушений був виконати.

Постановою від 24 березня 2009 року військовий місцевий суд Севастопольського гарнізону закрив кримінальну справу відносно ОСОБА_1 у зв’язку з відмовою прокурора підтримувати державне обвинувачення.

В апеляції ОСОБА_1 просить змінити постанову суду першої інстанції шляхом доповнення її резолютивної частини вказівкою про те, що справа закрита у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, події злочину та за недоведеністю пред’явленого йому обвинувачення. Також апелянт просить апеляційний суд вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 за дачу завідомо неправдивих показів та винести окрему постанову на адресу військового прокурора Севастопольського гарнізону про неналежний прокурорський нагляд за проведенням досудового слідства по справі.

В обґрунтування доводів апеляції ОСОБА_1 посилається на те, що незважаючи на досліджені в ході судового слідства докази, які вказували на відсутність події інкримінованого йому злочину та складу злочину, суд закрив справу відповідно до постанови прокурора про відмову від обвинувачення на підставі недоведеності участі підсудного в скоєнні злочину. Апелянт також вказує, що постанова прокурора про відмову від обвинувачення та постанова суду про закриття справи вказують на наявність підстав для притягнення потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показів.

Заслухавши доповідь судді МОЦНОГО М.В., пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримання апеляції, думку прокурора, який пропонував залишити апеляцію без задоволення, а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 282 та ч. 2 ст. 267 КПК України, суд своєю постановою закриває справу, якщо прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення, а потерпілий не бажає скористатися правом продовження розгляду справи та підтримання обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 березня 2009 року державний обвинувач - помічник військового прокурора Севастопольського гарнізону ГОРШАК Р.М. під час завершення судового слідства по кримінальній справі відносно ОСОБА_1 виніс постанову про відмову від підтримання державного обвинувачення, оскільки пред’явлене підсудному обвинувачення не ґрунтувалося на доказах, досліджених в суді, а участь ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого злочину є недоведеною.

Згідно протоколу судового засідання потерпілий ОСОБА_2 відмовився від розгляду справи та підтримання обвинувачення, а також від цивільного позову.

Постановою військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 24 березня 2009 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, було закрито у зв’язку з відмовою прокурора підтримувати державне обвинувачення.

У частині 3 ст. 264 КПК України зазначено, що прокурор повинен відмовитися від обвинувачення, якщо в результаті судового розгляду дійде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред’явленого підсудному обвинувачення, тобто обвинувачення є необгрунтованим чи неправильним. У такому випадку прокурор виносить мотивовану постанову, яка приєднується до справи. Така відмова можлива коли частина доказів, на яких ґрунтувалося обвинувачення, виявилася в судовому засіданні недостовірною, була спростована або з’явилися нові докази, що вказують на невинуватість підсудного.

Відмова прокурора від обвинувачення відповідно до принципу змагальності, якщо тільки функцію підтримання обвинувачення не переймає на себе потерпілий, є обов’язковою для суду - суд повинен таку справу закрити.

В постанові суду першої інстанції міститься вказівка про те, що пред’явлене ОСОБА_1 обвинувачення не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства, а тому участь підсудного у скоєнні інкримінованого злочину є недоведеною. Окрім того, згідно вимог кримінального законодавства, у випадку закриття справи за недоведеності участі особи у вчиненні злочину, вона реабілітується повністю.

На підставі викладеного, колегія суддів військового апеляційного суду вважає за необхідне доповнити резолютивну частину постанови суду першої інстанції вказівкою про те, що кримінальна справа закрита у зв’язку з відмовою прокурора підтримувати державне обвинувачення з мотивів недоведеності участі підсудного у вчиненні злочину.

Прохання апелянта про притягнення потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих доказів, не може бути вирішене апеляційним судом, оскільки згідно статті 279 КПК України, такі повноваження суд має лише при постановленні вироку, а по даній кримінальній справі такі умови відсутні.

Також є необґрунтованим прохання ОСОБА_1 винести окрему ухвалу на адресу військового прокурора Севастопольського гарнізону про неналежний нагляд за провадженням досудового слідства по кримінальній справі. Як вбачається з матеріалів справи, 24 березня 2009 року листом №1-11/09 військовий місцевий суд Севастопольського гарнізону проінформував начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у Збройних Силах України та інших військових формуваннях Генеральної прокуратури України про недотримання посадовими особами військової прокуратури Севастопольського гарнізону вимог ст. 22 КПК України в ході провадження кримінальної справи відносно ОСОБА_1.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365,366,377 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.

Доповнити резолютивну частину постанови військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 24 березня 2009 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1 вказівкою про те, що кримінальна справа закрита у зв’язку з відмовою прокурора підтримувати державне обвинувачення з підстав недоведеності участі підсудного у вчиненні злочину.

В решті постанову військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 24 березня 2009 року залишити без зміни.