справа № 10-5/09
Головуючий у суді 1-ї інстанції ЮРЬЄВ І.І
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 травня 2009 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:
головуючого ЛЕСЯ В.І.,
суддів НІКІТІНА Г.В., КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,
за участю прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України КОТЕЛЕВЦЯ М.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_2 на постанову судді військового місцевого суду харківського гарнізону від 24 квітня 2009 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно військовослужбовця КЕО м. Харкова майора
ОСОБА_1 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Громовка Новотроїцького району Херсонської області, що не має судимості, одруженого, з вищою освітою, на військовій службі з червня 2000 року, зареєстрованого за адресою: м. АДРЕСА_1
обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15, ч. 4 ст. 190 того ж кодексу.
ВСТАНОВИЛА:
Органами досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах.
Слідчим по особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України за згодою військового прокурора того ж регіону, було внесено подання до військового місцевого суду Харківського гарнізону з проханням обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Постановою судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 24 квітня 2009 року подання про взяття ОСОБА_1 під варту задоволено.
В апеляції захисник ОСОБА_2 ставить питання про скасування зазначеної постанови та обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
Мотивується це тим, що матеріали справи не містять в собі відомостей, які б свідчили про те, що його підзахисний може ухилитися від слідства і суду або яким-небудь чином перешкодити встановленню істини у кримінальній справі і що інші, менш суворі заходи, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків.
Крім того адвокат вказує, що суд, задовольняючи подання, послався на інформацію Служби безпеки України, що ґрунтується на припущеннях, нібито ОСОБА_1 погрожує свідку ОСОБА_3, а також на наявність у обвинуваченого закордонного паспорта, що дає йому можливість виїхати за межі України.
До того ж, суд не прийняв до уваги відомості про особу ОСОБА_1, а саме те, що він має державні нагороди, його сімейний стан та стан його здоров’я.
Заслухавши доповідь судді КУПЕЛЬСЬКОГО А.В., думку прокурора, який пропонував залишити постанову судді без зміни, а апеляцію без задоволення, а також розглянувши матеріали провадження й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
З матеріалів справи вбачається, що з 2003 року ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді заступника начальника КЕО м. Харкова – начальника матеріально технічного забезпечення та експлуатації' казармено-житлового фонду КЕО м. Харкова. В листопаді - грудні 2007 року ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_1 з проханням допомогти реалізувати приміщення Міністерства оборони України, що розташоване в м. Харкові, по вул. Володарського, 46. Обвинувачений погодився допомогти вирішити це питання за винагороду в 100 000 доларів США. В той же час та в квітні 2008 року він отримав від ОСОБА_3, кожного разу, суму грошей, що еквівалентна 10 000 доларів США. Отриманими грошима ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, а злочинний умисел довести до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі.
21 квітня 2009 року по вказаним фактам військовою прокуратурою Центрального регіону України порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Крім того, 8 квітня 2009 року ОСОБА_1 затримано під час отримання хабара в сумі 4000 доларів США. За даним фактом військовою прокуратурою Центрального регіону України відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, одержання хабара у великому розмірі, поєднане з вимаганням хабара.
Задовольняючи подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суддя військового місцевого суду гарнізону послався на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3-х років, а один з них віднесено до категорії' особливо тяжких. Окрім того, в матеріалах справи є дані про погрози свідку з боку обвинуваченого з метою не допустити дачі ним правдивих свідчень по справі, що підтверджується показами свідка ОСОБА_3 та повідомлення про наявність у ОСОБА_1 закордонного паспорту.
Суддя прийняв також до уваги дані про особу обвинуваченого, однак, враховуючи обставини справи та суспільну небезпеку інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, прийшов до висновку, що наведені дані про нього самі по собі не можуть забезпечити та гарантувати його належну процесуальну поведінку під час досудового слідства.
Як видно з матеріалів справи, протиправні дії ОСОБА_1 носили тривалий характер та мали прямий зв’язок з виконанням ним обов’язків за посадою.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що суддя військового місцевого суду гарнізону обґрунтовано прийшов до висновку, що інші, менш сурові запобіжні заходи, не можуть гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового слідства та задовольнив подання слідчого про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366 і 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду
УХВАЛИЛА:
Постанову судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 24 квітня 2009 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_2 - без задоволення.