ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2010 р. Справа № 2-а-1815/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Аліменко Володимира Олександровича,
при секретарі судового засідання: Петрунчак Андрія Григоровича
за участю представників сторін:
позивача : Жданович Лідії Іванівни, Гаврилюк Маріанни Миколаївни
відповідача : Лисецького Сергія Олександровича, Порхун Людмили Миколаївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Вінницького медичного коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного
до: Контрольно - ревізійного управління у Вінницькій області
про: визнання протиправними дій та рішення
ВСТАНОВИВ :
В квітні 2010 року Вінницьким медичним коледжем ім. акад.. Д.К. Заболотного подано позов до контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про визнання протиправною та скасувати вимогу КРУ у Вінницькій області від 12.04.2010 № 02-04-20-14/2289 про усунення виявлених.
Позов мотивовано тим, що Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області у період з 26.01.2010 року по 01.03.2010 року з перервою з 08 по 15 лютого відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2010 року у Вінницькому медичному коледжі ім. акад.. Д.К. Заболотного було проведено ревізію використання бюджетних коштів, стану збереження та використання майна, достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності за період з 01 червня 2007 року по 01 січня 2010 року, за наслідками якої було складено акт ревізії від 09.03.2010 року № 04-15/7 з встановленими в ході ревізії порушеннями, допущеними з боку позивача. На зазначені у акті порушення позивачем було подано свої заперечення. 17.03.2010 року № 96. Висновки на заперечення від 06.04.2010 року, направлені на адресу позивача супровідним листом від 07.04.2010 року № 02-08-20-14/2148. Не погоджуючись із зазначеними вище вимогами відповідача, Вінницький медичний коледж ім. акад. Д.К. Заболотного звернувся із даним адміністративним позовом.
В процесі розгляду справи позивач 03.06.2010р. уточнив позовні вимоги, подавши до суду відповідну заяву, в якій, зокрема зазначив, що на його адресу відповідач направив лист-вимогу про усунення виявлених порушень № 02-04-20-14/2289 від 12.04.2010р. Позивач вважає висновки, викладені у вимозі КРУ у Вінницькій області протиправними, а тому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу КРУ у Вінницькій області від 12.04.2010 року № 02-04-20-14/2289.
Відповідач - Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області вимоги позивача не визнав з підстав, викладених в наданих суду письмових запереченнях від 17.06.2010 року (а.с. 166-174), зазначивши про правомірність власних дій та достовірність встановлених фактів при проведені ревізії Вінницького медичного коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного.
Вважає заявлені вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам у справі, а відтак, в їх задоволенні просить суд відмовити в повному обсязі.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали власні позиції, зазначені вище.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області у період з 26.01.2010 року по 01.03.2010 року з перервою з 08 по 15 лютого відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2010 року у Вінницькому медичному коледжі ім. акад.. Д.К. Заболотного було проведено ревізію використання бюджетних коштів, стану збереження та використання майна, достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності за період з 01 червня 2007 року по 01 січня 2010 року, за наслідками якої було складено акт ревізії від 09.03.2010 року № 04-15/7 з встановленими в ході ревізії порушеннями, допущеними з боку позивача.
На зазначені у акті порушення позивачем було подано свої заперечення. 17.03.2010 року № 96. Висновки на заперечення від 06.04.2010 року, направлені на адресу позивача супровідним листом від 07.04.2010 року № 02-08-20-14/2148.
Відповідно до Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
З урахуванням вищевказаних положень Порядку, вимога є актом державного органу, оскільки має ознаки офіційного письмового документу, так як видається останнім в межах його компетенції, встановленої законом, має точно визначені зовнішні реквізити, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів, породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. А відтак, вимога КРУ у Вінницькій області від 12.04.2010 № 02-04-20-14/2289 може бути предметом оскарження за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, у вимозі Відповідача від 12.04.2010 № 02-04-20-14/2289 про усунення виявлених порушень, зокрема п.З Відповідачем стверджується, що Позивачем в порушення п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.04 № 882 «Питання стипендіального забезпечення» при визначенні середнього балу успішності враховувалась оцінка з поведінки студента, що призвело до зайвого нарахування та виплати академічної стипендії в сумі 259616,25 гривень.
Висновок ревізора та вимога органу ДКРС неправомірні. У своїй діяльності Коледж керується Статутом, який затверджено рішенням 15 сесії Вінницької обласної Ради 4 скликання від 08.10.2004 № 694 та погодженого з МОН України від 07.11.04 та МОЗ України 07.12.2004., відповідно до вимог наказу Міністерства освіти України від 27.10.1999року № 370, тобто, затверджено без зауважень.
Абзацом 3 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Питання стипендіального забезпечення» від 12.07.2004 № 882 передбачено, що у своїй роботі стипендіальна комісія керується статутом навчального закладу, що і було вчинено Позивачем.
Статут - це локальний акт господарського законодавства, який нормативно визначає цілі і предмет діяльності Коледжу, відхилитись від яких без змін статуту заборонено, та відповідно до п. 1.4 Статуту Головними завданнями коледжу є:
- забезпечення культурного та духовного розвитку особистості, виховання студентів у дусі Українського патріотизму і поваги до Конституції та законів України;
формування соціально зрілої творчої особистості;
виховання морально, психологічно і фізично здорового покоління громадян;
формування громадянської позиції, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свою долю, долю суспільства, держави і людства;
забезпечення високих етичних норм, атмосфери взаємної поваги і доброзичливості у стосунках між працівниками, викладачами та студентами.
Навчально-виховний процес - це система організації навчально-виховної, навчально -виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами.
До факторів, що визначають успішність учня відносяться: як набуття студентами знань у галузі медицини та підготовка їх до професійної діяльності в лікувально-профілактичних установах, так і високі етичні норми, взаємоповага і доброзичливість у стосунках між самими студентами, та студентами і викладачами.
Такі фактори проходять через призму оцінної діяльності вчителем учня. Відповідно до теорій навчальної діяльності предметом оцінної діяльності є система знань та поведінки учня. Інакше кажучи, визначення успішності студента здійснюється з урахуванням його здібностей, певних якостей розумової діяльності учня та обов'язково враховується культурний, духовний та моральний розвиток особистості як мотив поведінки.
Положенням про порядок призначення і виплати стипендій передбачено, що стипендіальна комісія у своїй роботі керується Статутом Коледжу.
Нарахування та виплата стипендії проводилась в межах кошторисних призначень.
Стипендіальні виплати носять характер соціальної підтримки студентів з боку держави і є по суті соціальною допомогою, яка надається на прожиття студентам. Розміри їх надзвичайно низькі. У цьому випадку повинен застосовуватися принцип безповоротності таких виплат.
Іншого чинним законодавством у правовій системі Держави не передбачено.
У п. 2 вимоги КРУ від 12.04.2010 № 02-04-20-14/2289 про усунення виявлених порушень Відповідачем стверджується, що Позивачем в порушення п. З Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 травня 2002 року № 659 за рахунок коштів загального фонду частково проведено оплату за комунальні послуги та енергоносії, спожиті мешканцями гуртожитку, студентами договірної форми навчання та орендарями, що призвело до покриття видатків спеціального фонду кошторису на загальну суму 1291695, Об гри.
Правові відносини, які виникають між студентами - контрактниками та Коледжем, регулюються Цивільним кодексом України. З моменту укладання договору виникають основні зобов'язання сторін: одна сторона сплачувати фіксовану суму за навчання, Коледж - проводити навчання упродовж дії договору. Після цього, як передбачено ст. 526 ЦКУ, основою цивільно-правових зобов'язань сторін є належне виконання прийнятих умов договору, тобто Коледж навчає, - студенти навчаються та платять за навчання. Статтею 525 ЦКУ прямо передбачено, що одностороння відмова від зобов'язань не допускається, тим більше, коли послуги Коледжу вже оплачені студентами попередньо, тобто студенти купили послугу в момент вступу до навчального закладу, а саме 01 вересня: 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 років за встановленими цінами, згідно розрахунків, затверджених на дату вступу студентів до навчального закладу.
У пункті 1.1 п.1 «Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами» затвердженого наказом Міністерства освіти та науки (МОН), Міністерства фінансів та економіки від 27.10.1997 року № 383/239/131 у відповідності з вимогами ЦКУ прописано, що «основою для надання конкретного виду послуг є договір з фізичною або юридичною особою, в якому визначається порядок надання послуг, розмір та строки оплати за надану послугу...».
Розмір плати визначається на підставі ціни, яка включає: витрати на заробітну плату, збори на заробітну плату, господарські та канцелярські витрати (комунальні платежі, поточний ремонт) та навчальні витрати, у розрахунку на момент його затвердження, який співпадає з моментом вступу до навчального закладу.
Термін навчання студентів - контрактників становить 2-4 роки. При розрахунку плати за навчання неможливо передбачити зростання у наступних календарних роках заробітної плати, а відтак і нарахувань на заробітну плату; зростання ціни на теплопостачання, електроенергію, водопостачання, водовідведення та поточний ремонт будівель, споруд та приміщень Коледжу.
Чинна законодавча база в Україні не передбачає права для Коледжу вносити зміни до ціни за вище вказані послуги після підписання договору, незважаючи на зростання фактичних витрат, які включено до розрахунку плати за навчання.
Тож у закладі виникають недоїмки спеціального фонду, необхідної для покриття зростаючих витрат.
Наказом МОН України від 11.03.2002 № 183 затверджено Типовий договір про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг навчальними закладами. Типовий договір поширюється на навчальні заклади незалежно від їх підпорядкування та форми власності. П. З даного наказу передбачено, що керівники навчальних закладів під час укладання договорів зобов'язані керуватись Типовим договором. Пунктом 4.1 Типового договору передбачено, що розмір плати встановлюється на весь строк навчання (освітньої послуги) і не може змінюватись. Ціна за навчання встановлюється на підставі поточних витрат: витрати на заробітну плату, збори на заробітну плату, комунальні платежі, поточний ремонт.
До вартості навчання включено: розрахунок заробітної плати з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка діяла під час затвердження плати за навчання; фактичні витрати по енергоносіях та інші поточні витрати у цінах відповідного періоду.
У періоді, що підлягав перевірці, навчались студенти - контрактники, які вступили до Коледжу у 2005/2006 - 2009/2010 навчальних роках.
Так наприклад, для студентів - контрактників спеціальності «Лікувальна справа» (термін навчання 3,5 років на базі 9 класів) 2005/2006 навчального року вступу навчались до 01.03.2009 року: з вересня 2005 року по березень 2009 року, зростали: мінімальна заробітна плата, а відтак, зростала заробітна плата викладачів та обслуговуючого персоналу; зростали ціни на воду, опалення та електроенергію. Таким чином, студент -контрактник, який вступив до Коледжу у 2005 році платить у 2006, 2007, 2008 роках за воду, тепло, електроенергію за цінами 2005 року. Різницю вартості 1 м. куб. води, 1 Гкал. теплової енергії, 1 кВт/год електроенергії та інших Позивач змушений покривати за рахунок коштів загального фонду, які передбачено на утримання Коледжу, так як збільшення плати за навчання є порушенням п. 6 ст. 64 Закону України «Про вищу освіту», а це неприпустимо. Аналогічно покриваються витрати, викликані зростанням заробітної плати та інших поточних видатків.
Також заклад зазнає додаткових витрат для студентів - контрактників 2005/2006 -2009/2010 навчальних років вступу. Плата за навчання, яку вони вносять у наступні роки після вступу до ВУЗу, не покриває усіх фактично спожитих ними послуг.
Розмір плати за проживання в гуртожитку розраховується і встановлюється відповідно до Порядку надання платних послуг, затвердженого спільним наказом МОН України, Мінфіну України, Мінекономіки України від 27.10.1997 № 383/239/1 «Про затвердження Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами» на початку календарного року з урахуванням фактичних витрат на утримання одного ліжко-місця, але на протязі календарного року зростають ціни на енергоносії: опалення, водопостачання та водовідведення, електроенергію. Поряд з цим діти - сироти, які проживають у гуртожитку, звільнені від плати за проживання. Різниця між витратами на утримання гуртожитку та оплатою за проживання компенсуються за рахунок коштів загального фонду, передбачених у кошторисі на утримання навчального закладу.
Відповідачем не доведено первинними документами, якими підтверджується виконання господарських операцій, що оплата спожитих комунальних послуг з утримання адміністративних приміщень, гуртожитку проводилась не пропорційно дольовій участі студентів, які навчаються за контрактною формою навчання за рахунок коштів спеціального фонду.
Розрахунок недоїмки, створеної колізією між вимогами Закону України «Про вищу освіту» та реальними економічними умовами за яких Вінницьким медичним коледжем провадиться навчально-виховна та господарська діяльність у 2007-2009 роках, є беззаперечним доказом того, що Позивач змушений покривати витрати, викликані зростанням цін на заробітну плату, збори на заробітну плату, комунальні платежі, поточний ремонт, за рахунок коштів загального фонду, що передбачено кошторисом на утримання закладу.
Таким чином, твердження Відповідача про заниження касових і фактичних видатків по спеціальному фонді та їх завищення по загальному фонді є безпідставним та необґрунтованим.
У п. 4 вимоги КРУ від 12.04.2010 № 02-04-20-14/2289 про усунення виявлених порушень Відповідачем стверджується, що Позивачем в порушення ст. 1 Закону України "Про оплату праці" п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій" необґрунтовано нарахована і виплачена заробітна плата за не відпрацьований час зовнішньому суміснику ОСОБА_6 в загальній сумі 2620,00 грн. та перераховано внесків до державних цільових фондів у сумі 953,68 гривень.
В акті ревізії вчинено запис (стор. 31 акту ревізії), що згідно наданих табелів обліку робочого часу та графіків відпрацювання робочого часу лікаря-методиста ОСОБА_6, основним місцем роботи, якої є Вінницький обласний центр профілактики та боротьби зі «Снідом», (довідка від 23 лютого 2010 року № 81), вона працювала з 8 год. 50 хв. до 16 год. 22 хв. В той же час нею проводилися теоретичні та практичні зайняття з студентами Коледжу за спеціальністю «Сестринська справа» 3 курсу. Згідно розкладів занять, пред'явлених під час ревізії, заняття проводились з 8 год. ЗО хв. до 15 год. 40 хв., тобто фактично в той час коли вона працювала за основним місцем роботи (обласному центрі по боротьбі та профілактики зі «Снідом»). Таким чином, враховуючи вище викладене зовнішньому суміснику ОСОБА_7 за не відпрацьований час було виплачено 2620,0 грн. та перераховано до державних цільових фондів 953,68 гривень.
Відповідно до п. 12 Переліку робіт, які не є сумісництвом, затвердженого наказом МПУ, МЮУ, МФУ від 28.06.1993 № 43 "Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом...", педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше 240 годин на рік допускається в робочий час з дозволу керівника державної установи без утримання заробітної плати. Фактично ОСОБА_6 у 2008- 2009 навчальному році відпрацьовано 200 годин.
Згідно ст. 102-1 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Фактичне виконання робіт сумісниками зафіксовано у первинних облікових документах: табелях обліку робочого часу та журналах обліку успішності студентів, що також підтверджується виконанням навчального плану.
Будь-якого факту підробки табелів робочого часу та журналу обліку успішності відповідачем не встановлено.
Таким чином, висновок Відповідача про зайве нарахування та виплати заробітної плати суміснику є безпідставним та необґрунтованим.
Пунктом 2 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводить у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Підставою для прийняття таких висновків в Акті ревізії від 09.03.2010 № 04-1577,є скоєння Позивачем правопорушень.
В зв'язку з цим слід відмітити, що теорія права під категорію "правопорушення" розуміє суспільно небезпечне або шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) особи, яке спричиняє юридичну відповідальність. При цьому однією з його ознак є протиправний, неправомірний характер, тобто суперечить нормам права, чинить всупереч праву, є свавілля суб'єкта; являє собою порушення заборон, зазначених у законах та підзаконних актах, невиконання обов'язків, що випливають із нормативно-правового акта, акта застосування норм права або договору, укладеного на основі закону.
В Акті ревізії відсутні чіткі визначення щодо того, які саме заборони, зазначені у законі і підзаконних актах, порушені Позивачем, які негативні наслідки мали місце щодо таких порушень і в чому саме вони проявлялись, незрозуміло, які саме визначені нормативно-правовими актами обов'язки не дотримано Позивачем.
Відповідно до Постанова прокуратури Ленінського району м.Вінниці від 11 травня 2010 року за результатами дослідження матеріалів ревізії використання бюджетних коштів у Вінницькому медичному коледжі прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по факту порушення законодавства про бюджетну систему України, зловживання службовим становищем, перевищення повноважень та службової недбалості службовими особами Вінницького медичного коледжу в зв’язку з відсутністю складу злочину.
Відповідно до вказаного рішення під час проведення дослідної перевірки прокуратурою Ленінського району м.Вінниці не встановлений факт порушення законодавства про бюджетну систему України, зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень та службової недбалості.
Крім того, слід зазначити, що Вінницький медичний коледж ім. акад. Д.К. Заболотного є бюджетним закладом, який фінансується за рахунок коштів обласного бюджету.
Відповідачем у квітні 2010 року матеріали ревізії направлено на розгляд прокуратурі Вінницької області, що підтверджується листом Відповідача про наслідки ревізії від 12.04.2010 року № 02-04-20-14/2291, якого направлено на адресу управління охорони здоров'я та курортів облдержадміністрації.
30.04.2010 від прокуратури Вінницької області матеріали ревізії надійшли до прокуратури Ленінського району м. Вінниці.
11.05.2010 прокуратурою Ленінського району м. Вінниці винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по факту порушення законодавства про бюджетну систему України, зловживання службовим становищем, перевищення повноважень та службової недбалості службовими особам Позивача.
А лише 18 травня 2010 року Відповідачем надано вимогу Позивачу, що є порушенням Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"
В силу ч. 7 ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” правління має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
.Вимогу надано з порушенням п. 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, після судового слухання, яке відбулось 13.05.2010. Позивач отримав вимогу КРУ від невідомої особи, про що складено акт від 18.05.2010. У своїй вимозі Відповідач вимагає, надати інформацію про вжиті заходи і виконання вимог надіслати до 25.05.2010 р., тобто Позивачу надано лише три робочих дні для вжиття заходів і виконання вимог, Відповідач намагається обмежити правоздатність, а також і дієздатність Позивача, які відповідають цілям і завданням діяльності Коледжу, а у останньому абзаці вимоги Відповідач ще і попереджує про розгляд питання про відповідність займаній посаді керівника та головного бухгалтера.
Частиною другою статті 15 цього Закону, встановлено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Проаналізувавши вищевказане, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).
Форма вимоги, яку органи державної контрольно-ревізійної служби України повинні пред'являти підконтрольним установам, що ревізуються - не встановлена. Тобто юридичної форми вимоги, як рішення органу виконавчої влади - офіційного письмового документа, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, не встановлено.
Крім того, в судовому засідання представники не заперечували проти того, що даний лист є вимогою в розумінні статті 10 Закону України "Про Державну контрольно - ревізійну службу в Україні".
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку вимога Контрольно-ревізійного управління є розпорядчим документом суб’єкта владних повноважень, який обов’язковий для виконання, визначає строки виконання, порушення яких є підставою для звернення до суду в інтересах держави щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 12.04.2010 року № 02-04-20-14/2289.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 07.07.10
Суддя Аліменко Володимир Олександрович
02.07.2010