АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-306/10                                                                        Категорія - 52

Головуючий у першій інстанції – Лепеха В.А.

Доповідач – Михайлов В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року                                     м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Михайлова В.О.,

суддів – Гончаренко В.М., Короткова В.Д.,

при секретарі – Бондаренко В.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адміністрації Савранської центральної районної лікарні на рішення Савранського районного суду  Одеської області від 7.09.2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до адміністрації Савранської центральної районної лікарні про поновлення на роботі,оплаті за час вимушеного прогулу ,внесення запису до трудової книжки та відшкодуванні  моральних збитків,

в с т а н о в и л а :

    19 грудня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з названим позовом,який в подальшому доповнив і просив поновити його на посаді лікаря-інтерна  Савранської центральної районної лікарні для подальшого переведення на посаду лікаря-хірурга Савранської центральної районної лікарні,поновити його трудову книжку  з попередніми записами про навчання в Одеському медичному університеті та печаткою навчального закладу,стягнути з Савранської центральної районної лікарні середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 7560 грн. та моральну шкоду в сумі 50 000 грн.,а також матеріальну шкоду у розмірі 5075 грн.92 коп.

 Свої вимоги мотивував тим, що його звільнення є незаконним і проведено з порушенням трудового законодавства.

Представник відповідача позов не визнав,вважаючи його безпідставним.

    Рішенням Савранського районного суду  Одеської області від 7.09.2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково і він поновлений на посаді лікаря-інтерна Савранської центральної районної лікарні Одеської області з 1.12.2008р. для подальшого переведення на посаду лікаря-хірурга Савранської центральної районної лікарні Одеської області.Стягнуто на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 7560 грн.,стягнуто на його користь матеріальні збитки на загальну суму            5075 грн.92 коп.,моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та судові витрати.

    В апеляційній скарзі Савранської центральної районної лікарні ставиться питання про скасування рішення суду в частині подальшого переведення ОСОБА_2 на посаду лікаря-хірурга Савранської центральної районної лікарні,стягненні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 7560 грн.,погоджуючись з відшкодуванням середнього заробітку в розмірі 2720 грн. за час вимушеного прогулу за  період з 2.09.2008р. по  3.12.2008р.,стягненні  матеріальних збитків  на загальну суму 5075 грн.    92 коп.,не погоджуючись із стягненням витрат в розмірі 680 грн.17 коп. та стягненні моральної шкоди в розмірі 1000 грн., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи,заслухав доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,перевіривши законність та обгрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню  з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2,суд обгрунтовано виходив з того,що його звільнення було проведено з порушенням трудового законодавства.

Так,з направлення Управління охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації від 29.07.2005р. вбачається,що ОСОБА_2 відповідно до наказу управління охорони здоров’я облдержадміністрації  від 15.07.2005р. №80-к  направлений комісією по розподілу молодих спеціалістів на роботу в Савранську центральну районну лікарню на посаду лікаря-хірурга з 1 серпня 2005р. і призначений на посаду лікаря-інтерна Савранської центральної районної лікарні для проходження 3-річної спеціалізації за спеціальністю хірургія (а.с. 3).

Наказом головного лікаря Савранської центральної районної лікарні від 2.08.2005р. №49 ОСОБА_2 був зарахований для проходження інтернатури (а.с.12).

З наказу головного лікаря Савранської центральної районної лікарні №88 від 1.12.2008р. вбачається,що ОСОБА_2 був звільнений з займаної посади в зв’язку з закінченням інтернатури за спеціалізацією хірургія з 1.12.2008р. за п.2 ст.36 КЗпП України,що передбачає звільнення в зв’язку з закінченням строку трудового договору (а.с.40).

Однак таке звільнення було проведено з порушенням трудового законодавства.

Відповідно до ст.39-1 КЗпП України,якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст.23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення,дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

З листа ректора Одеського державного медичного університету вбачається,що ОСОБА_2 був зарахований в інтернатуру на три роки з 1.08.2005р. до 30.06.2008р. (а.с.78-80).

Таким чином,звільнення ОСОБА_2 з 1.12.2008р. суперечить вимогам ст.39-1 КЗпП України.

Крім того,звільнення ОСОБА_2 з 1.12.2008р. в звязку з закінченням інтернатури,також слід визнати безпідставним,оскільки на той час він її не закінчив,а з довідки деканату факультете післядипломної освіти Одеського державного медичного університету вбачається,що сертифікат спеціаліста за фахом «хірургія» він отримав в деканаті 16.12.2008р. (а.с.14).

Вирішуючи спір,суд встановив,що при звільненні ОСОБА_2 у встановлені законодавством строки трудову книжку не отримав і таким чином був позбавлений можливості працевлаштування, в зв’язку з чим обгрунтовано стягнув на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Обгрунтованим слід визнати і висновок суду щодо стягнення моральної шкоди.

Разом з тим,судова колегія вважає,що стягнення на користь позивача судових витрат в повному обсязі не можна вважати доведеним.

Судова колегія погоджується з твердженням відповідача щодо зайвого стягнення на користь позивача витрат на дві поїздки до Міністерства охорони здоров’я та доставку адвоката в судове засідання 28.04.2009р. на загальну суму 852,17 грн. і вважає,що вона підлягає виключенню.

Оскільки судові витрати в іншій частині не оскаржуються,судова колегія вважає за можливе з ними погодитись.

З врахуванням викладеного,колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,а рішення суду – зміні.

Керуючись ст.ст.218,307,309 ч.1 п.п.1,2,314,316,317 ЦПК України,колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу адміністрації Савранської центральної районної лікарні задовольнити частково.

Рішення Савранського районного суду Одеської області від 7.09.2009р. змінити.

Стягнути із Савранської центральної районної лікарні Одеської області на користь ОСОБА_2 судові витрати на загальну суму 4223 грн.75 коп.

В решті частини рішення залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області                           В.О.Михайлов

                                                                                                   В.Д.Коротков

                                                                                                   В.М.Гончаренко